Еміль Венант (фр. Émile Veinante, нар. 12 червня 1907, Мец — пом. 18 листопада 1983, Дюр) — французький футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Чемпіон Франції. Дворазовий володар Кубка Франції. Виступав, зокрема, за клуб «Расінг» (Париж), а також національну збірну Франції.

Ф
Еміль Венант
Особисті дані
Народження 12 червня 1907(1907-06-12)
  Мец, Франція Франція
Смерть 18 листопада 1983(1983-11-18) (76 років)
  Дюр
Громадянство  Франція
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1916—1925 Франція «Мец»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1925–1929 Франція «Мец»  ? (?)
1929–1940 Франція «Расінг» (Париж) 171 (64)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1929–1940 Франція Франція 24 (14)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1940–1943 Франція «Расінг» (Париж)
1943–1944 Франція «Париж-Капітал»
1945–1947 Франція «Страсбур»
1947–1948 Бельгія «Расінг» (Брюссель)
1948–1949 Франція «Страсбур»
1949–1950 Франція «Ніцца»
1950–1951 Франція «Мец»
1951–1955 Франція «Нант»
1960–1961 Франція «Страсбур»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

Народився 12 червня 1907 року в місті Мец. Вихованець футбольної школи клубу «Мец». Дорослу футбольну кар'єру розпочав в основній команді того ж клубу.

У 1929 році перейшов до клубу «Расінг» (Париж), за який відіграв 11 сезонів.

Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Расінг» (Париж) у 1940 році.

Виступи за збірну ред.

У 1929 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни лише 24 матчі, забивши 14 голів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1930 року в Уругваї, чемпіонату світу 1934 року в Італії, чемпіонату світу 1938 року у Франції.

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1940 року, очоливши тренерський штаб клубу «Расінг» (Париж).

В подальшому очолював команди «Париж-Капітал», «Страсбур», «Ніцца», «Мец» і бельгійський «Расінг» (Брюссель).

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Страсбур», команду якого Еміль Венант очолював як головний тренер до 1961 року.

Помер 18 листопада 1983 року на 77-му році життя у місті Дюр.

Титули і досягнення ред.

«Расінг» (Париж): 1936
«Расінг» (Париж): 1936, 1939

Статистика ред.

Статистика виступів в офіційних матчах:

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Збірна
Ліга Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
1925/26   «Мец» 2 3
1926/27   «Мец» 1 0
1927/28   «Мец» 1 0
1928/29   «Мец» 2 0 3 1
1929/30   «Расінг» (Париж) 7 4 1 0
1930/31   «Расінг» (Париж) 2 0
1931/32   «Расінг» (Париж) 6 2 3 3
1932/33   «Расінг» (Париж) Д-1 16 8 3 1 1 0
1933/34   «Расінг» (Париж) Д-1 26 14 3 5 3 2
1934/35   «Расінг» (Париж) Д-1 28 14 3 2 1 0
1935/36   «Расінг» (Париж) Д-1 27 4 7 5 1 0
1936/37   «Расінг» (Париж) Д-1 21 8 2 0
1937/38   «Расінг» (Париж) Д-1 28 7 4 1 7 6
1938/39   «Расінг» (Париж) Д-1 25 9 6 6 3 2
1939/40   «Расінг» (Париж) 1 0 1 0
1942/43   «Расінг» (Париж) 1 0
1943/44   «Париж-Капітал» 4 1
Усього за кар'єру 171 64 55 30 24 14

Тренерська статистика:

Турнір
С І В Н П О %
  Чемпіонат Франції 5 159 63 32 64 158 49,7
  Чемпіонат Франції (Д-2) 6 202 96 42 64 234 57,9
  Кубок Франції 14 39 23 2 14 48 61,5
  Кубок Шарля Драго 3 10 6 2 2 14 70,0
  Чемпіонат Бельгії 1 30 9 8 13 26 43,3
Усього 16 440 197 86 157 480 54,5

Статистика виступів на чемпіонатах світу:

група «А»
19 липня 1930
Чилі 1 — 0 Франція
Субіабре   65'
Звіт

Чилі: Роберто Кортес, Томас Охеда, Карлос Відаль, Еберардо Вільялобос, Гільєрмо Ріверос, Гільєрмо Сааведра, Карлос Шнебергер, Гільєрмо Субіабре, Артуро Торрес, Касіміро Торрес, Ернесто Чапарро. Тренер — Дьордь Орт.

Франція: Алексіс Тепо, Еміль Венант, Ернест Лібераті, Етьєн Маттле, Марсель Пінель, Марсель Капелль, Огюстен Шантрель, Едмон Дельфур, Селестен Дельмер, Марсель Ланжіє, Александр Віллаплан ( ). Тренер — Рауль Кодрон.


1/8 фіналу
5 червня 1938
Франція 3 — 1 Бельгія
Венант   1'
Ніколя   11'69'
Звіт
Ісемборг   19'
«Олімпійський стадіон Ів дю Мануар» (Коломб)
Глядачів: 30 454

Франція: Лоран Ді Лорто, Ектор Касенаве, Етьєн Маттле ( ), Жан Бастьєн, Огюст Жордан, Рауль Дьянь, Альфред Астон, Оскар Ессерер, Жан Ніколя, Едмон Дельфур, Еміль Венант. Тренер — Гастон Барро.

Бельгія: Арнольд Баджу, Робер Паверік, Корнель Сейс, Жан ван Альфен, Еміль Стейнен ( ), Альфонс Де Вінтер, Шарль Ванден Ваувер, Бернар Ворхоф, Анрі Ісемборг, Раймон Брен, Нан Буйле. Тренер — Джек Батлер.


1/4 фіналу
12 червня 1938
Франція 1 — 3 Італія
Ессерер   10'
Звіт
Колауссі   10'
Піола   52'72'
«Олімпійський стадіон Ів дю Мануар» (Коломб)
Глядачів: 58 455

Франція: Лоран Ді Лорто, Ектор Касенаве, Етьєн Маттле ( ), Жан Бастьєн, Огюст Жордан, Рауль Дьянь, Альфред Астон, Оскар Ессерер, Жан Ніколя, Едмон Дельфур, Еміль Венант. Тренер — Гастон Барро.

Італія: Альдо Олів'єрі, Альфредо Фоні, П'єтро Рава, П'єтро Серантоні, Мікеле Андреоло, Уго Локателлі, Амедео Б'яваті, Джузеппе Меацца ( ), Сільвіо Піола, Джованні Феррарі, Джино Колауссі. Тренер — Вітторіо Поццо.

Посилання ред.

  • Профіль [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Французької футбольної федерації (фр.)
  • Профіль (фр.) . Pari-Et-Gagne. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 1 березня 2016.