Емх3 або просто Емх (еквівалентний паровозу Е, з механічною передачею, № 3— один з перших радянських магістральних тепловозів. Був розроблений під керівництвом професора Ломоносова за особистою вказівкою Леніна.

Емх3
Емх3 на тепловозній базі депо Любліно (кінець 1920-их)
Основні дані
Головні конструктори Ю. В. Ломоносов
Країна будування Німеччина Німеччина
Разом побудовано 1
Країни експлуатації СРСР
Ширина колії 1524 мм
Рід служби Вантажний
Технічні дані
Конструкційна швидкість 55 км/год
Осьова формула 2—5о—1
Довжина локомотива 16 696 мм (по буферам)
Робоча маса 131 т
Порожня маса 125,5 т
Зчіпна маса 88 т
Тип дизеля MAN6 45/42
Потужність дизеля 1200 к.с. (пізніше 1050 к.с.)
Тип передачі механічна
Діаметр коліс 1320 мм
Сила тяги тривалого режиму 15 000 кгс
Швидкість тривалого режиму 16—17 км/год

Побудований 1926 на німецькому заводі Гогенцоллерн. Найпотужніший в історії тепловоз з механічною передачею. Через муфти зчеплення виконаної на електромагнітах, Емх іноді іменували тепловозом з магнітною передачею.

Мав ненадійну коробку передач, через що незабаром був відсторонений від роботи.