Емириця

село в Північній Македонії

Емириця (мак. Емирица) — село у Північній Македонії, входить до складу общини Кратово Північно-Східного регіону.

Село Емирица
мак. Емирица
Емириця
Емириця
Основні дані
Країна Північна Македонія Північна Македонія
Регіон Північно-Східний
Община Кратово
Населення 18 осіб (перепис 2002[1])
Географічні координати 42°04′58″ пн. ш. 22°18′45″ сх. д. / 42.08278° пн. ш. 22.31250° сх. д. / 42.08278; 22.31250Координати: 42°04′58″ пн. ш. 22°18′45″ сх. д. / 42.08278° пн. ш. 22.31250° сх. д. / 42.08278; 22.31250
Карта
Емирица. Карта розташування: Північна Македонія
Емирица
Емирица

Географія ред.

Типове гірське село Осоговської Планини. Розташоване на висоті 1122 м. над рівнем моря, на схід від адміністративного центра — міста Кратово. На півдні знаходиться зимовий курорт Пониква[mk].

Історія ред.

В 19 столітті село Емириця повністю було під владою Османської імперії. За даними статистики Васіла Кинчова (Македонська етнографія та статистика) в 1900 році с. Емириця налічувало 100 жителів, всі македонці[2] християни.[3]

На початку 20 століття населення села було під владою болгарського екзархату. За даними секретаря екзархії Димітара Мишева («La Macédoine et sa Population Chrétienne») в 1905 році в Емириці (Emiritza) було 80 болгарських екзархістів.[4]

З початком Першої Балканської війни в 1912 році 5 осіб, добровольці з Емириці, пішли в Македонсько-Адріанопольський Добровольчий корпус. [5]

Джерела ред.

  1. Загальне населення відповідно до етнічної приналежності, рідної мови та релігії — Перепис населення в Республіці Македонія 2002 року (мак.)(англ.) [Архівовано з першоджерела 27 вересня 2021.]
  2. Добре відомо, що македонців в болгарських джерелах записують як болгари[mk], незважаючи на визнання того, що вони завжди оголошували себе македонцями.
  3. Васил Кънчов. „Македония. Етнография и статистика“. София, 1900, стр.221. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 6 лютого 2020.
  4. D.M.Brancoff. "La Macédoine et sa Population Chrétienne". Paris, 1905, pp.130-131.
  5. „Македоно-одринското опълчение 1912-1913 г. Личен състав“, Главно управление на архивите, 2006, стр. 846.