Елізабет Блаунт
Елі́забет Бла́унт (англ. Elizabeth Blount; близько 1502—1539/1541[1]), відоміша як Бе́ссі Бла́унт (англ. Bessie) — фаворитка короля Англії Генріха VIII, яка народила йому позашлюбного сина Генрі Фіцроя. Не зважаючи на своє походження, він довгий час вважався вірогідним спадкоємцем англійського престолу[3].
| Елізабет Блаунт | |
|---|---|
| англ. Elizabeth Blount | |
 | |
| Псевдо | Бессі Блаунт |
| Народилася |
близько 1502 Kinletd, Шропшир |
| Померла |
близ. 1539-1541[1] ·туберкульоз |
| Країна |
 Королівство Англія |
| Місце проживання | Англія |
| Діяльність | фрейліна, аристократка, королівська фаворитка |
| Відома завдяки | фаворитка короля Англії Генріха VIII |
| Знання мов | англійська |
| Суспільний стан | аристократія |
| Титул | леді |
| Батько | John Blountd[2] |
| Мати | Catherine Pershalld[2] |
| У шлюбі з | Гілберт Телбойс, 1-й барон Кайм. |
| Діти |
1. Генрі Фіцрой, 1-й герцог Ричмонд і Сомерсет 2. Джордж Телбойс, 2-й барон Кайм 3. Роберт Телбойс, 3-й барон Кайм 4. Елізабет Телбойс, 4-я баронеса Кайм |
Біографія ред.
Елізабет була донькою сера Джона Блаунта і Кетрін Першелл, фрейліни Катерини Арагонської. Вона з'явилася при дворі короля Генріха VIII приблизно у 1512 році і була включена до свити королеви Катерини.
Про її юність відомо небагато. Вона була красунею і, за словами укладача хронік, «дівицею, яка в співі, танці та у всіх інших різновидах проведення дозвілля перевершувала всіх інших»[4]. Портрети Елізабет не збереглися. Завдяки зовнішнім даним, умінню співати і танцювати, вона незабаром привернула увагу Генріха VIII, який цінував подібні якості. Різдвяний бал-маскарад 1514 року Бессі відкривала в парі з королем. На відміну від інших захоплень Генріха, його зв'язок з Бессі Блаунт був довгим — тривав близько восьми років.
Мати королівського сина ред.
Ганс Гольбейн молодший, близ. 1525
Коли стало відомо про вагітність фаворитки, кардинал Волсі, за наказом короля, відправив її до монастиря Святого Лаврентія в Блекморі, графство Ессекс, де 15 червня 1519 року Бессі народила сина Генрі, що отримав прізвище Фіцрой. Генріх офіційно визнав його своїм сином. Хрещеним батьком Генрі Фіцроя став кардинал Томас Волсі, лорд-канцлер Генріха VIII. 7 червня 1525 року Фіцрой був посвячений в кавалери ордена Підв'язки, а 18 червня його проголосили пером і король подарував хлопчикові титули герцога Ричмонда і Сомерсета та графа Ноттінгема, що традиційно призначалися для принців крові[5]. У тому ж році йому було даровано звання лорда-адмірала Англії, Ірландії, Уельса, Нормандії, Гасконії і Аквітанії, а також безліч інших посад. Генріх будував плани відносно проголошення Фіцроя королем Ірландії, а присвоєнням йому почесних титулів було підготовкою до цього.
Близько 1522 року король охолов до Бессі — у нього почався роман із Марією Болейн. У тому ж році Томас Волсі організував шлюб Елізабет Блаунт із Гілбертом Телбойсом, 1-м бароном Каймом. У них народилося троє дітей:
- Джордж Телбойс, 2-й барон Кайм
- Роберт Телбойс, 3-й барон Кайм
- Елізабет Телбойс, 4-а баронеса Кайм (померла близ. 1563 року[6]).
Після весілля Елізабет майже не бувала при дворі.
Останні роки ред.
18 червня 1536 року від сухот помер Генрі Фіцрой. Ще раніше, в 1530, помер Гілберт Телбойс. Елізабет вийшла заміж вдруге — за Едварда Клінтона Файнса, 1-го графа Лінкольна, ймовірно, в 1533 або 1535 році. Вони мали трьох доньок:
- Бриджет Клінтон (* близ. 1536[7])
- Кетрін Клінтон (близ. 1538 — †14 серпня 1621[8])
- Маргарет Клінтон (* близ. 1539[9]).
Через деякий час Елізабет з'явилася при дворі як фрейліна четвертої дружини Генріха VIII, Анни Клевської, але незадовго до анулювання їх шлюбу покинула службу через проблеми зі здоров'ям. Вона повернулася в маєток свого чоловіка, де незабаром померла, як припускають, від сухот.
Образ в мистецтві ред.
- Портрети Елізабет не збереглися.
- У драматичному телесеріалі «Тюдори» телеканала Showtime Бессі Блаунт з'являється як другорядний персонаж в декількох епізодах. Її роль виконує Рута Гедмінтас.
Примітки ред.
- ↑ а б Див. thepeerage.com [Архівовано 2012-01-25 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Kindred Britain
- ↑ Эриксон К. Мария Кровавая. — М.: АСТ, 2001. — Часть 1, глава 4. — ISBN 5-17-004357-0
- ↑ Перфильев О. Жёны Синей Бороды. — М.:ОЛМА-ПРЕСС, 1999. — стр. 153. — ISBN 5-224-00599-X
- ↑ Титул графа Ричмонда носив Генріх VII Тюдор перед сходженням на престол. Графство Ноттінгем належало Річарду, молодшому синові короля Едварда IV. Титул герцога Сомерсета був відновлений у 1397 році для нащадків Джона Гонта, герцога Ланкастера. Эриксон К. Мария Кровавая. — М.: АСТ, 2001. — Часть 1, глава 6. — ISBN 5-17-004357-0
- ↑ Див. tudorplace.com — Elizabeth TALBOYS [Архівовано 2012-05-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Див. tudorplace.com — Bridget CLINTON FIENNES [Архівовано 2012-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Див. tudorplace.com — Catherine CLINTON FIENNES [Архівовано 2012-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Див. tudorplace.com — Margaret CLINTON FIENNES [Архівовано 2012-03-04 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Перфильев Олег. Жёны Синей Бороды. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1999. — 415 с. — 7 000 экз. — ISBN 5-224-00599-X
- Эриксон Кэролли. Мария Кровавая. — М.: АСТ, 2001. — 640 с. — (Историческая библиотека). — 5 100 экз. — ISBN 5-17-004357-0
Посилання ред.
- Bessie Blount: TudorPlace.com (англійською) . Архів оригіналу за 8 січня 2010.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка)