Елізабет Анскомб
Гертруда Елізабет Маргарет Анскомб (18 березня 1919 — 5 січня 2001), більш відома як Елізабет Анскомб — британська філософ-аналітик.
| Елізабет Анскомб | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
18 березня 1919[1][2][…] Лімерик, Манстер, Сполучене Королівство[1] | |||
| Смерть |
5 січня 2001[1][2][…] (81 рік) Кембридж, Англія, Велика Британія[1] | |||
| Поховання | Ascension Parish Burial Groundd | |||
| Громадянство (підданство) |
.svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Знання мов |
| |||
| Ім'я при народженні | англ. Gertrude Elizabeth Margaret Anscombe | |||
| Діяльність |
| |||
| Викладала | Університет Оксфорда | |||
| Член | Американська академія мистецтв і наук і Британська академія | |||
| Alma mater | Коледж святого Х'юd[5], Sydenham High Schoold[5] і Ньюнгем коледж[5] | |||
| Зазнала впливу |
| |||
| Відомі студенти | Майкл Ентоні Ердлі Дамміт[7] | |||
| Конфесія | католицька церква[6] | |||
| У шлюбі з | Peter Geachd | |||
| Діти |
| |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Елізабет Анскомб у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Народилася в Ірландії. Закінчила Коледж Санкт-Гью в Оксфорді в 1941 році, продовжила освіту в Ньюнгем-коледжі в Кембриджі, учениця і послідовниця Людвіга Вітгенштейна. З 1970 по 1986 роки професор філософії Кембриджського університету. У 1979 році обрана почесним членом Американської академії мистецтв і наук.
У молодості прийняла католицтво. Вийшла заміж за філософа і логіка Пітера Гіча; в їхній родині народилися троє синів і чотири дочки.
Наукова діяльність ред.
Як учениця Вітґенштайна, стала авторитетним спеціалістом з його праць, стала редактором та перекладачем численних книг скомпонованих з його записів, перш за все — його «Філософських досліджень». Авторка робіт з філософії свідомості, філософії дії, філософської логіки, філософії мови та етики. Стаття Анскомб 1958 року «Сучасна філософія моралі» ввела термін «консеквенціалізм» до словника аналітичної філософії. Ця праця і декілька пізніших статей Анскомб стали значним внеском в сучасну етику чеснот. Монографію дослідниці під заголовком «Інтенція» (1957) розглядають як її найвидатнішу і найвпливовішу працю. Можна сказати, що наявний і сьогодні інтерес філософів до понять наміру, дії, практичного мислення, тощо отримав свій поштовх від цього твору британської мислительки.
Вибрані публікації ред.
- Intention (1957), ISBN 978-0-674-00399-6
- An Introduction to Wittgenstein's Tractatus (1959), ISBN 978-1-890318-54-3
- Three Philosophers (1961), with PT Geach, on Aristotle, Aquinas and Frege
- Causality and Determination (1971), ISBN 0-521-08304-4
- Times, Beginnings and Causes (1975), ISBN 0-19-725712-7
- The Collected Philosophical Papers of GEM Anscombe (3 vols., 1981):
- From Parmenides to Wittgenstein, ISBN 0-631-12922-7
- Metaphysics and the Philosophy of Mind, ISBN 0-631-12932-4
- Ethics, Religion and Politics, ISBN 0-631-12942-1
- Human Life, Action and Ethics: Essays (2005), ISBN 1-84540-013-5
- La filosofia analitica y la espiritualidad del hombre (2005), ISBN 84-313-2245-4 [Includes some papers not yet published in English]
- Faith in a Hard Ground. Essays on Religion, Philosophy and Ethics (2008) ISBN 978-1-84540-121-4
Примітки ред.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #120712016 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б CONOR.Sl
- ↑ а б в Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ а б в г Collinson D. Biographical Dictionary of Twentieth-Century Philosophers — 1996. — ISBN 978-0-415-06043-1
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ https://en-academic.com/dic.nsf/enwiki/9953838
Джерела ред.
- А. В. Прокоф'єв. Людська природа і соціальна справедливість — iph.ras.ru/elib/EM2_3.html
- О. В. Артем'єва. Сучасні етичні концепції — iph.ras.ru/elib/EM6_7.html
- Інтенціональність — dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/452/ИНТЕНЦИОНАЛЬНОСТЬ / Філософія: Енциклопедичний словник. — М.: Гардарики. Під редакцією А. А. Івіна. 2004.