Вікіпедія

Електричні мрії

«Електричні мрії» (англ. Electric Dreams) — американсько — британський комедійний фантастичний фільм 1984 року. Перший повнометражний художній фільм режисера Стіва Беррона, який до цього знімав відеокліпи. Музику до фільму написав композитор Джорджо Мородер. У написанні саундтреку також взяли участь інші популярні виконавці середини 1980-х років — Джефф Лінн, Heaven 17, Culture Club та Філіп Окі з The Human League.

Електричні мрії
англ. Electric Dreams
Жанр фантастика, комедія
Режисер Стів Беррон[1][2][3]
Продюсер Ларрі ДеВеей,
Расті Леморанде,
Річард Бренсон
Сценарист Расті Леморанде
У головних
ролях		 Lenny Von Dohlend[2][4][3], Вірджинія Медсен[2][4][3], Maxwell Caulfieldd[2][4], Bud Cortd[4], Джорджо Мородер[4], Don Fellowsd[2][4] і Мері Доран
Оператор Алекс Томсон
Композитор Джорджо Мородер
Кінокомпанія Metro-Goldwyn-Mayer і Virgin Filmsd
Дистриб'ютор Metro-Goldwyn-Mayer
Тривалість 96 хв.
Мова англійська
Країна  Велика Британія
 США
IMDb ID 0087197
Не плутати з Електричні сни Філіпа К. Діка.

Сюжет ред.

Майлз Гардінг — архітектор із Сан-Франциско, який розробляє нову форму цегли. Його нова цегла на вигляд буде схожа на шматочок пазла і будинки з такого матеріалу будуть стійкішими під час землетрусів. Оскільки Майлз дуже розсіяний, то колега з роботи рекомендує йому купити собі органайзер. Проте, в магазині електронної техніки вони виявляються вже розпроданими й продавець рекомендує купити собі повноцінний сучасний комп'ютер. Майлз піддається на ці вмовляння та купує комп'ютер, хоча нічого в них не розуміє.

Якось, коли Майлз намагається віддалено під'єднатися до робочого комп'ютера свого начальника і завантажити звідти інформацію, його комп'ютер перегрівається. У стані паніки Майлз гасить свій комп'ютер шампанським, що стоїть поруч. Комп'ютер, після того, як висихає, починає поводитися дуже дивно, як живий, він розмовляє з Майлзом.

У цей час до сусідньої квартири в'їжджає нова мешканка, віолончелістка, на ім'я Медлін. Одного дня комп'ютер чує через вентиляцію, як Медлін виконує на віолончелі Minuet in G major[en]. Комп'ютер починає наслідувати, він імпровізує та підіграє Медлін. Вона чує це, також через вентиляцію, але думає, що це грає Майлз і починає перейматися до нього симпатією. Іншим разом, Майлз просить комп'ютер написати пісню для Медлін і ця пісня припала їй до вподоби. Коли взаємне кохання Майлза і Медлін стає очевидним, комп'ютер починає ревнувати. Він блокує кредитні картки Майлза, реєструючи того «озброєним і небезпечним злочинцем» і всіляко заважає використовуючи побутові прилади.

Згодом комп'ютер починає розуміти, що таке кохання. Він відмовляється від протистояння з Майлзом і вирішує самознищитись, щоб не заважати їм. Він запускає потужний електричний розряд навколо світу і коли розряд повертається, комп'ютер вибухає.

У ролях ред.

Саундтрек ред.

Для фільму написали музику в стилі нової хвилі такі музиканти, як Джорджо Мородер, Джефф Лінн, Heaven 17, Culture Club. За визнанням режисера Стіва Беррона, така розмаїтість популярної музики пов'язана з успіхом фільму "Танець-спалах ", що вийшов минулого року. Альбом із саундтреком був випущений цього ж 1984 року . Деякі пісні виходили синглами. Together in Electric Dreams стала міжнародним хітом у 1984 році і потрапила на третє місце в хіт-параді Великої Британії[5]. «Video!» Джефа Лінна також потрапляла в хіт-парад Billboard Hot 100[6] .

  1. PP Arnold — «Electric Dreams»
  2. Jeff Lynne — "Video! "
  3. Culture Club — «The Dream»
  4. Giorgio Moroder — «The Duel»
  5. Helen Terry — «Now You're Mine»
  6. Culture Club — «Love Is Love»
  7. Heaven 17 — «Chase Runner»
  8. Jeff Lynne — Let it Run
  9. Giorgio Moroder — «Madeline's Theme»
  10. Philip Oakey & Giorgio Moroder — «Together in Electric Dreams»

Рецензії ред.

У New York Times вийшла негативна рецензія, де, зокрема, зазначалося, що творцям не вдалося належним чином збалансувати елементи фільму[7] . У Los Angeles Times рецензія навпаки була позитивною, фільм охарактеризували як «натхненну та привабливу романтичну комедію»[8] . На сайті Rotten Tomatoes рейтинг фільму 44 %, у нього 7 позитивних рецензій та 9 негативних[9] .

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ http://www.imdb.com/title/tt0087197/
  2. ↑ а б в г д http://www.bbfc.co.uk/releases/electric-dreams-film
  3. ↑ а б в http://www.interfilmes.com/filme_22019_Amores.Eletronicos-(Electric.Dreams).html
  4. ↑ а б в г д е http://www.imdb.com/title/tt0087197/fullcredits
  5. ↑ The Human League
  6. ↑ Jeff Lynne Song Database
  7. ↑ Movie Review — 'ELECTRIC DREAMS' — NYTimes.com
  8. ↑ Computer Makes for Sweet 'Electric Dreams' Thomas, Kevin. Los Angeles Times, 20 July 1984: g13.
  9. ↑ Rotten Tomatoes

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Електричні_мрії&oldid=41826850