Екстаз

Екста́з (від грец. έκστασις — несамовитість, захоплення) — позитивно забарвлений афект. Вищий ступінь захвату, наснаги, інколи переходить в несамовитість.

«Екстаз», картина зібрання Страсбурзького музею нового і сучасного мистецтва

У психіатрії екстаз - це психічний стан, крайня ступінь екзальтації, при якій на тлі шалено-захопленого настрої різко домінує одне гранично виражене почуття, пристрасть.

Див. також

• Щастя
• Екстаз релігійний

Література

• Spoerri Th. (Hrsg.) Beitrage zur Extase. Basel: Karger, 1968;
• Josuttis H, Leuner H. (Hrsg.) Religion und die Droge. Stuttgart: Kohlhammer, 1972.
• Костецький В. В., "Людина в екстазі. Досвід філософського осмислення ". Єкатеринбург, 2000.
• Дорофєєв Д. «Людина в екстазі», [1]
• Андрєєва Л. «екстатичні обряди в практиках деяких російських конфесій чи змінені форми свідомості» / / Суспільні науки і сучасність. 2005. № 3.
• А. А. Пелипенко, В. М. Хачатурян. Екстатичні ритуали, техніки і тимчасові зміни суб'єкта у релігійній історії [Архівовано 11 березня 2012 у Wayback Machine.] / / Суб'єкт в часі соціального буття. М.: Наука, 2006, с. 569—586.
• William James, «Varieties of Religious Experience», 1902. [2] [Архівовано 2 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Marghanita Laski, "Ecstasy. A study of some Secular and Religious Experiences ", London, Cresset Press, 1961. Див. огляд [3]
• Marghanita Laski, «Everyday Ecstasy», Thames and Hudson, 1980. ISBN 0-500-01234-2.
• Evelyn Underhill, «Mysticism» [Архівовано 8 травня 2015 у Wayback Machine.], 1911. гол. 8.