Експлорер С-1
«Експло́рер С-1» (англ. Explorer S-1 — дослідник), інші назви Explorer 7X, NASA S-1 — американський науковий космічний апарат типу С-1, невдало запущений за програмою «Експлорер»[1]. Апарат мав вимірювати сонячне випромінювання в рентгенівській і водневій лініях спектра, досліджувати енергетичні частинки і важкі первісні промені. Додатково апарат мав вивчати пробивну здатність мікрометеоритів, розпилення молекул і тепловий баланс Землі.
| Експлорер С-1 | |
|---|---|
 Експлорер-7, однотипний Експлореру С-1 | |
| Основні параметри | |
| COSPAR ID | EXP-7X |
| NORAD ID | F00070 |
| Тип апарата | науковий |
| Штучний супутник | Землі |
| Обертів | 0 |
| Дата запуску | 15 липня 1959, 17:37:03 UTC |
| Ракета-носій | Джуно-2 |
| Космодром | Мис Канаверал, СК-5 |
| Технічні параметри | |
| Маса | 41,4 |
| Розміри | діаметр 75 см, висота 75 см |
Опис ред.
Апарат складався з двох зрізаних конусів зі скловолокна, приєднаних до центральної циліндричної алюмінієвої секції. Найбільший діаметр був 75 см, висота усього апарата 75 см. Дві перехрещені дипольні антени для телеметрії з потужністю 1 Вт і робочою частотою 20 МГц розташовувались всередині центральної секції та частково стирчали назовні. На нижній частині апарата була змонтована антена з робочою частотою 108 МГц, що використовувалась для роботи радіомаяка, На поверхні центральної секції розташовувались п'ять болометрів для вимірювання випромінювання сонячної енергії і три детектори мікрометеоритів з сульфіду кадмію. В основі верхнього конуса розташовувались циліндрична іонна камера з віконцем зі фториду літію і циліндрична камера рентгенівського випромінювання з берилієвим віконцем. Біля вершини верхнього конуса розташовувався лічильник Гейгера. У центральній частині верхнього конуса розташовувалась іонізаційна камера для реєстрації первісних космічних променів.
Живлення мали забезпечувати приблизно 3000 сонячних елементів, прикріплених до верхнього і нижнього конусів. Додатковим джерелом живлення були 15 нікель-кадмієвих акумуляторів, розташованих вздовж внутрішньої поверхні циліндричної секції, вони також мали допомагати підтримувати необхідну швидкість обертання, оскільки стабілізація мала здійснюватись обертанням апарата навколо поздовжньої осі.
Запуск ред.
15 липня 1959 року о 17:37:03 UTC ракетою-носієм «Джуно-2» з космодрому «Мис Канаверал» відбувся запуск апарата серії «Експлорер»[2]. Після запуску несправність електричної системи відключила систему управління, тому відповідальний за безпеку польоту видав команду на самознищення ракети після 5,5 с польоту.
Джерела ред.
- Експлорер С-1 [Архівовано 23 березня 2012 у Wayback Machine.] Каталог НАСА(англ.)
- Експлорер-7 [Архівовано 28 березня 2012 у Wayback Machine.] Каталог НАСА(англ.)
- С-1 Енциклопедія астронавтики(англ.)
- Експлорер С-1 Космічна енциклопедія(англ.)