Економіка Естонії
Естонія — індустріально-аграрна країна. Серед провідних галузей промисловості — фосфатна, сланцева, суднобудівна, електромоторна, гірниче машинобудування (екскаватори), легка та харчова, паперова, приладобудівна, хімічна, цементна. Транспорт — залізничний, автомобільний, морський. Головний морський порт — Таллінн. Розвинене як внутрішнє, так і міжнародне повітряне сполучення. Через аеропорт Таллінн виконуються рейси у столиці і міста Європи та Азії.
| Економіка Естонії | |
|---|---|
 Tornimäe бізнес район в Таллінні | |
| Валюта | 1 євро = 100 центів |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ЄС, WTO, OECD |
| Статистика | |
| ВВП | $37,59 млрд у 2015 |
| Зростання ВВП | ▲ +1,2 % (2015) |
| ВВП на душу населення | $28,700 (2012) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 3,7 %, промисловість: 28,4 %, послуги: 67,9 % (2015) |
| Інфляція (ІСЦ) | — 0,5 % (2015) |
| Населення поза межею бідності |
21,6 % (2014) |
| Індекс Джіні | 35,6 (2014) |
| Робоча сила | 669,400 (2015) |
| Робоча сила за секторами |
сільське господарство (3,9 %), промисловість (28,4 %), послуги (67,7 %) (2014) |
| Безробіття | 6,2 % (2015) |
| Галузі виробництва | машинобудування, електроніка, деревина та вироби з неї, текстиль, інформаційні технології, телекомунікації, зерно, картопля, овочі, худоба та молочні продукти, риба |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $13,44 млн (2015) |
| Експортні товари | електричних машин і устаткування, деревина та виробів, метали, меблі, транспортні засоби і запасні частин, харчові продукти і напоїв, текстиль, пластмаси |
| Партнери |
 Швеція 18,8 % Фінляндія 16,0 % Латвія 10,4 % Росія 6,7 % Литва 5,8 % Німеччина 5,2 % Норвегія 4,1 % (2014) |
| Імпорт | $14,43 млн (2015) |
| Імпортні товари | машини та електрообладнання, мінеральне паливо, хімічні продукти, харчові продукти, пластмаси, текстиль |
| Партнери |
Фінляндія 14,5 % Німеччина 11,1 % Литва 9,4 % Латвія 8,8 % Польща 7,4 % Росія 5,8 % КНР 4,5 % (2014) |
| Державні фінанси | |
| Борг | 10,2 % ВВП (2015) |
| Доходи | $8,757 млрд (2015) |
| Витрати | $8,734 млрд (2015) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book[1] | |
До кінця 1930-х років Естонія стала промислово-аграрною країною. В післявоєнні роки відбулася прискорена індустріалізація Естонії, чому сприяло її вигідне географічне положення. У 1980-і роки був побудований новий талліннський морський порт Мууга. З початку 1990-х років Естонія розпочала формування ринкової економіки, диверсифікацію господарства і перегляд пріоритетів своєї зовнішньої торгівлі.
Промисловість ред.
Промислові підприємства в країні зосереджені в найбільших містах. В Таллінні переважають машинобудування, металообробка і приладобудування, розвинена легка промисловість. У Нарві знаходиться великий бавовняний комбінат (Кренгольмська мануфактура), в Сілламяе — завод по виробництву рідких металів (Сільмет). У містах Кохтла-Ярве, Сілламяе і Нарва зосереджені основні паливно-енергетичні комплекси. Невеликі підприємства харчової і деревообробної промисловості рівномірно розподілені по всій країні. Найменше промислово розвиненими районами Естонії є два великих острови в Балтійському морі — Сааремаа і Хійумаа, де переважають землеробство, м'ясо-молочне тваринництво і рибальство. У 2000 р: в обробній, газовій промисловості, енергетиці, водопостачанні, будівництві зайнято 34,7 % працюючих, в сільському, мисливському, лісовому, рибному господарствах — 7 %, в секторі послуг — 58,3 % (в тому числі в освіті — 7,8 %, в державному апараті і обороні — 5,6 %).
Сільське господарство ред.
Частка сільського господарства в структурі ВВП становить 3,6 %, промисловості — 30,7 %, сфери послуг — 65,7 %. У 1988 на частку легкої промисловості припадає 27 % всієї валової продукції, харчової промисловості — 24 %, машинобудування — 15 %, лісозаготівельної, лісообробної і целюлозно-паперової промисловості — 9 %, хімічної промисловості — 9 %, інших галузей — 16 %. На початку 1990-х років обсяг виробництва скоротився, однак вже у другій половині того ж десятиріччя почалося його зростання, яке в 1998—1999 оцінювалося в 5—7 %. Основні види продукції обробної промисловості: судна, літаки, електромотори, екскаватори, трансформатори, хімікатори, целюлоза, папір, меблі, будівельні матеріали, прилади, текстиль, одяг, взуття, продовольство.
Спеціалізацією сільського господарства Естонії є м'ясо-молочне тваринництво. Дуже велика популяція кроликів, а також свиней і кіз. Крім того, вирощують картоплю, овочі, зернові і плодові культури. У 1998 круглий ліс, ділова деревина і продукція целюлозно-паперової промисловості забезпечували 9 % експорту.
Енергетика ред.
Естонія повністю покриває свої енергетичні потреби завдяки власним ресурсам, а надлишки електроенергії експортує. Енергетичний комплекс майже цілком базується на використанні викопного палива (горючі сланці). У 1999 було вироблено 2 млн кВт·год електроенергії.
Азартні ігри ред.
Азартні ігри в Естонії з'явились відносно нещодавно. Поки Естонія була окупована СРСР, всі види азартних ігор тут було заборонено. Попри заборону, в країні діяли нелегальні казино, натомість реальна історія азартних ігор почалася в 1994—1995 роках, коли було ухвалено перший Закон про лотереї (1994) і Закон про азартні ігри (1995). Більшість казино країни розташовано в столиці — Таллінні.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Джерела ред.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
|
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Естонію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Частина інформації в цій статті застаріла. (лютий 2013) |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Економіка Естонії |