Сертифікація органічних продуктів
Сертифікація органічної продукції (від англ. organic certification) — це процес сертифікації виробників органічних продуктів та іншої органічної сільськогосподарської продукції.[1] Загалом, будь-який бізнес, що безпосередньо займається виробництвом продукції, може бути сертифікованим, зокрема постачальники насіння, фермери, переробники харчових продуктів, роздрібна торгівля та ресторани. Менш відомим аналогом є сертифікація органічного текстилю (або органічного одягу), яка включає сертифікацію текстильних виробів, виготовлених з органічно вирощених волокон.
Вимоги сертифікації органічної продукції варіюються від країни до країни, і, як правило, включають набір стандартів вирощування, зберігання, переробки, пакування та транспортування, які включають:
- уникнення застосування синтетичних хімічних речовин (наприклад, добрив, пестицидів, антибіотиків, харчових добавок), опромінення, використання осаду стічних вод;[2]
- уникнення використання генетично модифікованого насіння;
- заборону використання сільськогосподарських угідь, вільних від заборонених хімічних речовин протягом декількох років (часто від трьох і більше);
- для худоби — дотримання особливих вимог щодо кормів, утримання та розведення;
- ведення детальних записів про виробництво та продажі (аудиторський слід);
- дотримання суворого фізичного відокремлення органічної продукції від неорганічної (несертифікованої);
- проходження періодичних перевірок на місцях.
У деяких країнах сертифікація контролюється урядом, а комерційне використання терміну «органічний» законодавчо обмежене. Сертифіковані органічні виробники також підпадають під дію тих самих державних норм щодо сільського господарства, безпеки харчових продуктів та інших, які застосовуються до несертифікованих виробників.
Сертифіковані органічні продукти не обов'язково не містять пестицидів, оскільки деякі пестициди дозволені.[3]
Сертифікація органічних продуктів ред.
| Маркування органічних продуктів |
|---|
 США |
 Європейський Союз |
 |
Коли йдеться про органічну продукцію й розвиток її ринків, надзвичайно велику роль відіграє «органічна» гарантійна система, що включає спеціалізовані інспекційні та сертифікаційні органи. Ця система в своїй діяльності використовує як правові норми, що встановлюють обов'язкові вимоги в рамках державного регулювання, так і певні визначені стандарти, які є добровільними угодами — результатом досягнення визначеного консенсусу споживачів і виробників товарів і послуг. У сучасному світі переважає тенденція заміни правових норм щодо органічної продукції стандартами, оскільки останні є простішими в застосуванні й легше піддаються міжнародній гармонізації, а також через політику дерегулювання, до якої вдаються в багатьох країнах.
Система інспекції органічної продукції в більшості країн ЄС є мішаною — державно-приватною. Державні органи здійснюють акредитацію приватних сертифікаційних установ та нагляд за їх діяльністю. Ті, своєю чергою, контролюють виробників сільгосппродукції та переробні підприємства й сертифікують їхню продукцію згідно з тими або іншими «органічними» стандартами, що повинні бути узгоджені з базовими стандартами Міжнародної Федерації органічного сільськогосподарського руху IFOAM. Експорт органічної продукції в ЄС з інших країн передбачає обов'язкову наявність сертифіката, виданого акредитованою в ЄС сертифікаційною установою.
У такий спосіб ця гарантійна система (сертифікації, інспекції та маркування) забезпечує відповідність органічним стандартам усього процесу сільськогосподарського виробництва й переробки до рівня кінцевої продукції, включно з її пакуванням, маркуванням та доставкою споживачам. З 1 липня 2012 року для усієї пакованої органічної продукції, виробленої на території ЄС, обов'язковим є нанесення на упаковку спеціального уніфікованого логотипу, паралельно з яким можуть розміщуватися приватні, регіональні або національні логотипи органічної продукції. Уніфікований логотип органічної продукції, прийнятий в ЄС, на добровільних засадах також може використовуватися для маркування органічних продуктів не розфасованих для кінцевого споживача, а також для органічних продуктів, що імпортуються на територію ЄС з третіх країн[4].
В Україні станом на кінець 2022 року налічується 462 органічні оператори, в тому числі 380 сертифікованих виробників, сертифікованих за стандартом, еквівалентному органічному законодавству ЄС, та NOP (США). Станом на 31 грудня 2022 року налічувалось 263 619 га, що перебувають під контролем органів органічної сертифікації. Українськими учасниками органічного руху, за підтримки Швейцарського державного секретаріату з економічних питань (SECO) створено національний орган сертифікації — «Органік Стандарт». На початку червня 2023 року ТОВ «Органік Стандарт» було внесено до Державного реєстру органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції України, відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».
Поширення органічної продукції у світі ред.
За інформацією щорічного довідника «Світ органічного сільського господарства 2024», протягом 2022 року глобальний ринок органічних харчових продуктів зріc приблизно на 9%, а частка органічного ринку в світі в середньому сягнула 5%. У 2022 році кількість земель, зайнятих під органічне виробництво та кількість органічних операторів збільшилась на 26%. Станом на кінець 2022 року під органічним сільським господарством зайнято 2% від загальної площі земель сільськогосподарського призначення у світі.
Світовий ринок органічної продукції за результатами 2022 року сягнув майже 135 млрд євро, приріст у порівнянні із 2021 роком становив близько 9%. Найбільше зростання обсягів споживання органічної продукції відбулось у США, наразі ринок складає 58,6 млрд євро та займає 50% світового споживання органічних продуктів.
Європейський ринок органічних харчових продуктів у 2022 році сягнув 53,1 млрд євро, це другий за обсягом ринок після США. Органічний ринок ЄС перевищив 45 млрд євро.
Площа земель, зайнятих під органічне виробництво в Європі сягає 18,5 млн га, з них 16,9 в ЄС. Більше 480 тис виробників обробляють площі в Європі, з них близько 419 тис виробників в ЄС. Частка органічних земель в ЄС становить 10,4% від загальної кількості сільськогосподарських земель в ЄС.
Органічне виробництво в Україні ред.
В Україні станом на кінець 2022 року налічується 462 органічні оператори, в тому числі 380 сертифікованих виробників, сертифікованих за стандартом, еквівалентному органічному законодавству ЄС, та NOP (США). Станом на 31 грудня 2022 року налічувалось 263 619 га, що перебувають під контролем органів органічної сертифікації.
На внутрішньому ринку, за даними ТОВ «Органік Стандарт», відбулось падіння продажів; загальна сума реалізації органічної продукції власного виробництва становила 627 млн грн проти 900 млн грн у 2021 році (близько 30%). Обсяг реалізації продукції у 2022 році – 6 280 тонн, проти 9 780 тонн у 2021 році (близько 34% зменшення).
В той же час, реалізація органічної продукції за категоріями майже не змінилась. На першому місці залишається молочна продукція, на другому – овочі, фрукти, гриби, на третьому – круп’яні і зернові вироби, борошно, насіння та снеки.
Загальний обсяг експорту органічної сертифікованої продукції з України склав 245 600 тонн, а вартість експорту перевищила 219 млн дол. США. У 2022 році Україна експортувала органічну продукцію до 36 країн світу. Україна є третім за обсягом постачальником органічної продукції до ЄС. Загалом у 2022 році Україна експортувала до ЄС понад 208 тисяч тонн органічної продукції на суму близько 184 млн дол. США. Ключові країни-імпортери української органічної продукції у 2022 році – Нідерланди, Німеччина та Австрія.
Закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» ред.
Закон ухвалено 10 липня 2018 року.
Документ визначив правові, економічні, соціальні й організаційні основи ведення органічного сільського господарства, вимоги щодо вирощування, виробництва та переробки, сертифікації, маркування, перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції.
Закон, зокрема, містить положення, відповідно до якого органічна продукція повинна відповідати вимогам, встановленим для такої ж продукції, виробленої конвенційним (неорганічним) способом. Згідно з документом, виробництво має вважатися органічним лише після отримання відповідного сертифікату на виробництво органічної продукції і має проводитися виключно з органічної сировини, яка відповідає вимогам цього закону.
Критика ред.
У Міністерстві сільського господарства США органічні продукти харчування описують як: «Органічне м'ясо, птиця й молочні продукти походять від тварин, які не отримували антибіотиків або гормонів росту. Органічні продукти вирощують без використання більшості традиційних пестицидів, добрив із синтетичними складниками або мулом стічних вод, біоінженерії чи іонізуючої радіації». Тобто «органічні продукти харчування» цілком законно можуть вирощувати з використанням традиційних пестицидів, хоча й не всіх (тобто тих, що чітко регламентовані у відповідних нормах/стандартах).[5]
Європейське законодавство та базові міжнародні стандарти стосовно органічного виробництва й переробки продукції, прийняті IFOAM (Міжнародна Федерація органічного сільськогосподарського руху), дозволяють використання харчових добавок (наприклад, E—153, E—170, E—200 тощо)[6][7].
У звіті Consumers Union Research Team Shows: Organic Foods Really DO Have Less Pesticides, оприлюдненому 2002 року, йшлося про те, що вміст залишків пестицидів в органічних продуктах становив 30% від їхнього вмісту в традиційних продуктах [8]. У США моніторинг залишків пестицидів у продуктах харчування здійснюють, керуючись Програмою даних щодо пестицидів (Pesticide Data Program), яка входить до зведення законів МСГ США. У звіті цієї служби від 2005 року записано: «Дані свідчать, що 29,5% усіх перевірених зразків органічних продуктів не містили пестицидів, у 30% виявили залишки одного пестициду, у 40 — більше одного». Ціла низка подальших досліджень різних наукових установ засвідчила, що 25% органічних продуктів харчування містять залишки пестицидів. Згідно зі стандартами органічного землеробства, не можна використовувати синтетичні пестициди, але дозволено застосовувати специфічні пестициди, одержані з рослин[5].
Агенція США з охорони довкілля нарахувала 195 зареєстрованих речовин-біопестицидів тваринного, рослинного або мінерального походження, які також є токсичними і які використовують у 780 продуктах. Біопестициди менш небезпечні за звичайні пестициди, але не є взагалі нетоксичні.
Безпечніше використовувати органічні добрива, бо їх виготовляють із гною, торфу, морських водоростей, селітри чи компосту. Проте для досягнення ефективності їхньої дії потрібні великі дози внесення, що є затратним для виробника. Наприклад, для того, щоб виростити однакову кількість продукції, потрібно внести до 4 т/га органічних добрив проти 1 т хімічних.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Regulation (EU) 2018/848 of the European Parliament and of the Council of 30 May 2018 on organic production and labelling of organic products and repealing Council Regulation (EC) No 834/2007 (англ.), 1 січня 2022, процитовано 23 квітня 2024
- ↑ EPA - Agriculture Topics: Organic Farming. web.archive.org. 24 червня 2003. Процитовано 23 квітня 2024.
- ↑ Pestcides in Organic Farming. www.ocf.berkeley.edu. Процитовано 23 квітня 2024.
- ↑ Прес-реліз Європейської Комісії від 28 червня 2012 року, сайт Єврокомісії (англ.)
- ↑ а б Ю.Михайлов. Органічна… брехня?! // Пропозиція (інформаційний щомісячник), № 3, 2010. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 12 червня 2014.
- ↑ Постанова Комісії (EC) 889/2008 від 5 вересня 2008 року. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 12 червня 2014.
- ↑ Кодекс Алиментариус. Руководящие положение по производству, переработке, маркировки и сбыту органических продуктов. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 12 червня 2014.
- ↑ Consumers Union Research Team Shows: Organic Foods Really DO Have Less Pesticides // Consumers Union. Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 12 червня 2014.
Джерела ред.
- Заморока А. М. Великий міф «орґанічної їжі». Станіславівський натураліст, 07.IX.2012 [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.]
- The Food Standards Agency [Архівовано 11 травня 2019 у Wayback Machine.]
- International Federation of Organic Agriculture Movements (IFOAM) [Архівовано 14 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Agricultural Marketing Service — Pesticide Data Program [Архівовано 6 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Федерація органічного руху України [Архівовано 27 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Українська аграрна конфедерація [Архівовано 29 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Всеукраїнський органік журнал ORGANIC UA [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
- «Органік стандарт» — Перелік основних міжнародних органічних стандартів [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
- OrganicInfo.ua - інфографіка
- Міністерство аграрної політики та продовольства України - Органічне виробництво
Шаблон:СТАНДАРТНЕ СОРТУВАННЯ: КЛЮЧ СОРТУВАННЯ:Органічні продукти