# Екологічний шок — різке порушення стану популяції, аж до її смерті, що виникає при раптовій зміні біотичних (напр., перенаселення) або абіотичних (напр., забруднення середовища) умов. Шокову хворобу в популяціях гризунів (масова загибель особин, зумовлена дуже підвищеною подразливістю, високою статевою напругою і повним виснаженням фізичних сил при надвисокій щільності популяції) описали Р. Грін і К. Ларсон (1938)[1].

# Екологічний шок — раптове усвідомлення суспільством екологічних труднощів в його соціально-екологічному розвитку. (За кордоном термін отримав широкий розвиток в 1970-і роки). Ці труднощі мають свою шкалу, засновану на силі несприятливих явищ у середовищі життя і їх природній і штучній оборотності. Розрізняють:

  • екологічна криза (оборотні несприятливі явища, що утрудняють економічне зростання),
  • екологічну катастрофу (важковідновлювані за тривалий час — багато десятків, сотні років — дуже несприятливі явища, що призводять до занепаду економічного розвитку, його подальшої неможливості до відтворення сприятливого природного середовища),
  • екологічний колапс (практично незворотні природно-антропогенні явища, що виключають можливість самого існування людини в середовищі, що утворилося).

Проміжною фазою служить критичний стан (між кризою і катастрофою) при якому виявляється повна втрата ресурсів, що робить швидкість соціально-економічного розвитку нульовою, але втрата ресурсів ще оборотна або замінна за порівняно короткий час (лічені роки, мало коли десятки років).

Див. також ред.

Література ред.

Виноски ред.

  1. Green R.G., Larson C.L. A description of shock disease in thee snowshoe hare // Amer. J. Hyg. — 1938. — Vol. 28. — P. 190–212.