Вікіпедія

Едуар Гліссан

Едуар Гліссан (нар. 21 вересня 1928, Санта-Марія, Мартиніка — пом. 3 лютого 2011) — французький письменник, поет та літературний критик. Вважається одним з найвпливовіших карибських інтелектуалів. У своїх роботах піднімав питання постколоніальної ідентичності та теорії культури.

Едуар Гліссан
фр. Édouard Glissant
Народився 21 вересня 1928(1928-09-21)[1][2][…]
Сент-Марі
Помер 3 лютого 2011(2011-02-03)[4][1][…] (82 роки)
Париж[5]
Країна  Франція
Діяльність письменник, поет, прозаїк-романіст, викладач університету, літературний критик
Alma mater Faculty of Arts of Paris[d]
Заклад Міський університет Нью-Йорка
Роки активності з 1950
Нагороди
CMNS: Едуар Гліссан у Вікісховищі

Біографія ред.

Навчався в ліцеї Шольхер, випускниками якого також були Еме Сезер та Франц Фанон. Там познайомився з Леоном Дама разом з яким вони пізніше приєдналися до Леопольда Сенгора, майбутнього президента Сенегалу, і сформулювали концепцію негритюду.

В 1946 році одержав стипендію французького уряду та переїхав до Парижа, де вивчав філософію, етнологію та літературу. Захистив докторську дисертацію в Сорбонні. На початку 1950х років опублікував свої перші поезії. В 1958 році одержав приз Ренодо за свій перший роман La Lézarde. Був заангажованим учасником антиколоніального руху. В 1965 році повернувся на Мартиніку та заснував Інститут мартиніканських студій. Від 1980 до 1988 працював головним редактором «Кур'єра ЮНЕСКО». В 1995 до 2007 був професором з французької літератури в Університеті міста Нью-Йорк.

Бібліографія ред.

Есеї ред.

  • Soleil de la conscience. (1956) (Poétique I) Nouvelle édition, Paris: Gallimard,
  • Le Discours antillais. (1981) Paris: Gallimard, 1997 (texte remanié de sa thèse de doctorat).
  • Poétique de la relation. (Poétique III) Paris: Gallimard, 1990.
  • Discours de Glendon Suivi d'une bibliographie des écrits d'Edouard Glissant établie par Alain Baudot. Toronto: Ed. du GREF, 1990.
  • Introduction à une poétique du divers. (1995) Paris: Gallimard, 1996.
  • Faulkner, Mississippi'. Paris: Stock, 1996; Paris: Gallimard (folio), 1998.
  • Traité du Tout-Monde. (Poétique IV) Paris: Gallimard, 1997.
  • La Cohée du Lamentin. (Poétique V) Paris: Gallimard, 2005.
  • Une nouvelle région du monde. (Esthétique I) Paris: Gallimard, 2006.
  • Mémoires des esclavages (avec un avant-propos de Dominique de Villepin). Paris: Gallimard, 2007.
  • Quand les murs tombent. L'identité nationale hors-la-loi ? (avec Patrick Chamoiseau). Paris: Galaade, 2007.
  • La Terre magnétique: les errances de Rapa Nui, l'île de Pâques (avec Sylvie Séma). Paris: Seuil, 2007.
  • Miquel Barceló, Collection Lambert, 2007 ISBN 978-2-913893-12-2.
  • L'intraitable beauté du monde. Adresse à Barack Obama (avec Patrick Chamoiseau). Paris: Galaade, 2009.
  • Philosophie de la relation Paris: Gallimard, 2009.

Поезія ред.

  • La Terre inquiète. Lithographies de Wilfredo Lam. Paris: Éditions du Dragon, 1955.
  • Le Sel Noir. Paris: Seuil, 1960.
  • Les Indes, un champ d'îles, La Terre inquiète. Paris: Seuil, 1965.
  • L'Intention poétique. (1969) (Poétique II) Nouvelle édition, Paris: Gallimard, 1997.
  • Boises; histoire naturelle d'une aridité. Fort-de-France: Acoma, 1979.
  • Le Sel noir; Le Sang rivé; Boises. Paris: Gallimard, 1983.
  • Pays rêvé, pays réel. Paris: Seuil, 1985.
  • Fastes. Toronto: Ed. du GREF, 1991.
  • Poèmes complets. (Le Sang rivé; Un Champ d'îles; La Terre inquiète; Les Indes; Le Sel noir; Boises; Pays rêvé, pays réel; Fastes; Les Grands chaos). Paris: Gallimard, 1994.
  • Le Monde incréé: Conte de ce que fut la Tragédie d'Askia; Parabole d'un Moulin de Martinique; La Folie Célat., Paris: Gallimard, 2000.
  • La Terre le feu l'eau et les vents: une anthologie de la poésie du Tout-monde., Paris: Galaade, 2010.

Романи ред.

  • La Lézarde (1958) Nouvelle édition, Paris: Gallimard, 1997; Port-au-Prince: Presses Nationales d'Haïti, 2007.
  • Le Quatrième Siècle. (1964) Paris: Gallimard, 1997.
  • Malemort. (1975). Nouvelle édition, Paris: Gallimard, 1997.
  • La Case du commandeur. (1981) Nouvelle édition, Paris: Gallimard, 1997.
  • Mahagony. (1987) Nouvelle édition, Paris: Gallimard, 1997.
  • Tout-Monde. Paris: Gallimard, 1995.
  • Sartorius: le roman des Batoutos. Paris: Gallimard, 1999.
  • Ormerod. Paris: Gallimard, 2003.

Драматургія ред.

  • Monsieur Toussaint. (1961) Nouvelle édition: Paris: Gallimard, 1998.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ http://www.repeatingislands.com/2011/02/03/edouard-glissant-passed-away-today
  5. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118717774 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едуар_Гліссан&oldid=36222465