Бекіров Едем Айдерович (нар. 6 лютого 1961(19610206)[1]) — кримськотатарський активіст, колишній політв'язень у Росії.

У 1968 році переїхав з батьками до Криму.

Після захоплення півострова російськими військами допомагав українцям виїжджати на непідконтрольну окупантам територію.

У 2015 році отримав російський паспорт.

В 2006 році втратив одну ногу. У 2017 році переніс операцію на серці, у грудні 2018 року мав зробити ще одну операцію і перед цим поїхав до Криму провідати доньку Наджіє і 78-річну тещу Розу Алядінову. Проте 12 грудня, о 8:30, затриманий на пункті пропуску «Джанкой».

13 грудня суддя Київського райсуду окупаційної адміністрації Сімферополя Валентина Каминіна заарештувала Бекірова на два місяці, звинувативши ч. 2 ст. 222 («незаконне придбання, зберігання і носіння боєприпасів і вибухових речовин, вчинене групою осіб за попередньою змовою», до шести років позбавлення волі) і ч. 2 ст. 222.1 КК РФ («незаконне виготовлення вибухових речовин, а так само незаконне виготовлення, перероблювання або ремонт вибухових пристроїв, вчинене групою осіб за попередньою змовою», до 8 років позбавлення волі)".

У 2019 році провів дев'ять місяців у Сімферопольському СІЗО. Перші пів року перебував у спецблоці, потім під тиском адвокатів переведений до медичної частини. Українська омбудсмен Людмила Денісова перерахувала захворювання пана Едема: перша група інвалідності, гіпертонія, запалення підшлункової, нестерпний біль у спині, трофічна виразка на лівій нозі.

У червні 2019 року Центральний районний суд окупаційної адміністрації Сімферополя засудив Бекірова до семи років позбавлення волі з відбуванням покарання у колонії загального режиму і виплати штрафу в розмірі 150 тисяч рублів.

7 серпня 2019 року Верховний суд окупаційної адміністрації Криму продовжив термін утримання під вартою до 11 жовтня.

8 серпня 2019 року в приймальню президента України було подано звернення дочки Елеонори Бекірової з вимогою вжити всіх заходів, щоб домогтися надання допомоги її батькові, його лікування і звільнення.

Наприкінці серпня 2019 року із Сімферопольського СІЗО на два тижні переправили до Москви. 7 вересня 2019 повернувся в Україну за обміном полоненими (обміняли на колишнього директора «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського). Кримінальне провадження у справі в Російській Федерації не закрите.

До російського вторгнення 2022 року разом із родиною проживав у Новоолексіївці Херсонської області. Після захоплення Новоолексіївки російськими окупантами в домі Бекірових відбулися обшуки.

У квітні 2022 року голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що Едема Бекірова перевезли для лікування до однієї з провідних спеціалізованих клінік Стамбула, Туреччина.

9 грудня Президент України призначив Едему Бекірову державну стипендію імені Левка Лук'яненка строком на один рік.

Сім'я ред.

Дві доньки, Наджіє та Елеонора, онука Розальє. Молодша донька Елеонора переїхала до України, виконує обов'язки радника уповноваженої Верховної Ради з прав людини з питань кримськотатарського народу. Дружина Гульнара Бекірова — заступник голови адміністрації Генічеського району, член обласного Меджлісу кримських татар.

Джерела ред.

  • 9 місяців у Сімферопольському СІЗО: історія політв'язня Едема Бекірова[2]
  • «Їм мене не зламати». Справа Едема Бекірова[3]
  • Колишнього російського політв'язня Бекірова евакуювали до Туреччини на лікування[4]
  • Указ Президента України № 853/2022 «Про призначення державної стипендії імені Левка Лук'яненка»[5]

Примітки ред.

  1. Бекиров Эдем - Политзаключенные - Крымская солидарность
  2. Мокляк, Аліна (26 лютого 2021). 9 місяців у Сімферопольскому СІЗО: історія політв'язня Едема Бекірова.
  3. Наумлюк, Антон (11 серпня 2019). «Їм мене не зламати». Справа Едема Бекірова.
  4. Колишнього російського політв'язня Бекірова евакуювали до Туреччини на лікування. 17.04.2022.
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №853/2022 "Про призначення державної стипендії імені Левка Лук'яненка". 9 грудня 2022 року.