Едвард Альфонсо Голдман
Едвард Альфонсо Голдман (англ. Edward Alphonso Goldman; 1873–1946) — американський зоолог і ботанік.
| Едвард Альфонсо Голдман | |
|---|---|
| Народився |
7 липня 1873[1] Маунт-Кармел, Іллінойс, США або Маунт-Карролл, Іллінойс, США |
| Помер |
2 вересня 1946[1] (73 роки) Вашингтон, США |
| Поховання | Арлінгтонський національний цвинтар |
| Країна |
.svg){kind=small} США |
| Діяльність | ботанік, зоолог, мандрівник-дослідник |
| Галузь | зоологія[2] |
| Знання мов | англійська[2] |
Біографія ред.
Народився 7 липня 1873 року у місті Маунт-Керролл (штат Іллінойс). Справжнє прізвище — Голтман. У 1888 році разом із родиною переїхав до округу Туларе в Каліфорнії. У 17 років він працював майстром на винограднику поблизу Фресно. У 1892 році його найняв Едвард Вільям Нельсон у Бюро біологічних досліджень на посаду польового біолога. Між 1892 і 1906 роками Нельсон і Голдман проводили польові дослідження в Мексиці, з них десять років разом. У 1911 році він два роки досліджував зону Панамського каналу. Потім він виконував біологічні польові досліження в Аризоні до 1917 року. З 1918 по 1919 роки він служив у Франції в Американському експедиційному корпусі, де відповідав за боротьбу з пацюками та мишами. У 1919—1925 роках працював старшим біологом, а в 1928—1943 роках — завідувачем відділу біологічних досліджень Бюро біологічних досліджень. Між 1922 і 1937 роками був майором запасу медичної служби Збройних сил США. З 1925 по 1928 рік працював керівником відділу диких тварин і птахів Бюро біологічної служби. З 1927 по 1929 роки був президентом Вашингтонського біологічного товариства. У 1928 році отримав почесну посаду співробітника відділу зоології Національного музею США. З 1944 по 1946 роки був співробітником новоствореної Служби риби та дикої природи США. У 1946 році був президентом Американського товариства мамологів.
Голдман написав понад 200 публікацій, у тому числі «Перегляд деревних щурів роду Neotoma» (1910), «Рисові щури Північної Америки» (1918), «Ссавці Панами» (1920), «Вовки Північної Америки» (1944), «Пума: таємнича американська кішка» (посмертно, 1946) і Біологічні дослідження в Мексиці (посмертно, 195). Його перші наукові описи, часто у співпраці з Едвардом Вільямом Нельсоном, включають Sorex ornatus juncensis, барбадоського єнота, водяну полівку Голдмана, карликового сумчастого щура Зеледона та панамського карликового сумчастого щура, мексиканського вовка та панамську нічну мавпу.
Епоніми ред.
Прізвище Голдмана увічнено в епітетах приблизно 50 таксонів ссавців, птахів, рептилій, молюсків і рослин, включаючи види мишей Chaetodipus goldmani[3], Cryptotis goldmani[4], Neotoma goldmani[5] і Heteromys goldmani[6]. У 1911 році Едвард Вільям Нельсон назвав монотипний рід колібрі Goldmania на честь Голдмана.[7] На півострові Нижня Каліфорнія гора Голдмана носить його ім'я.