Вікіпедія

Егі Маулана

індонезійський футболіст

Егі Маулана Вікрі (нар. 7 липня 2000, Г'юнга, Медан, Індонезія) - індонезійський футболіст, нападник та атакувальний півзахисник польського клубу «Лехія» (Гданськ) та національної збірної Індонезії. 2017 року газета «Ґардіан» включила Егі до списку з 60-ти найбільш талановитіших та багатообіцяючих футболістів 2000 року народження[2].

Ф
Егі Маулана
Егі Маулана
Егі Маулана
Егі Маулана роздає автографи
напередодні матчу «Лехії» (Гданськ)
2019 року
Особисті дані
Повне ім'я Егі Маулана Вікрі
Народження 7 липня 2000(2000-07-07) (23 роки)
  Медан, Індонезія[1]
Зріст 170 см
Вага 65 кг
Громадянство Індонезія Індонезія
Позиція нападник,
атакувальний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Польща «Лехія» (Гд)
Номер 32
Юнацькі клуби
2006 - 2014
2014
2014
2014 - 2018
2014
2015
2016 		Індонезія «Тасбі» (Медан)
Індонезія «Анніса» (Пратама)
→  Індонезія «БЛіСПІ Біна» (Сентра)
Індонезія СКО Рагунан
→  Індонезія «Персаб» (Бребес)
→  Індонезія АСІОП (Апасинті)
→  Індонезія «Персаб» (Бребес)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2018 - н.ч. Польща «Лехія» (Гд) 7 (0)
2018 - н.ч. → Польща «Лехія II» (Гд) 21 (15)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2014
2014 - 2015
2017 - 2018
2019 - н.ч.
2017 - н.ч. 		Індонезія Індонезія (U-14)
Індонезія Індонезія (U-16)
Індонезія Індонезія (U-19)
Індонезія Індонезія (U-23)
Індонезія Індонезія 		0 (0)
6 (4)
16 (15)
13 (5)
3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Юніорська кар'єра ред.

Футболом розпочав займатися в 6-річному віці в академії «Тасбі» (Медан), де першим тренером майбутнього футболіста був його батько[3][4]. У дванадцять років Егі помітили скаути ASSBI і запросили взяти участь у турнірі Grassroots Indonesia U-12, де він став найкращим бомбардиром[3][5]. У першій половині 2014 року грав у складі «Анніса» (Пратама) в Ліга Компас Грамедія (U-14)[6]. Влітку 2014 року переїхав до академії BLiSPI «БЛіСПІ Біна» (Сентра) з Чиребона, де пробув менше 4 місяців[5][7].

З осені 2014 року тренувався у футбольній секції СКО «Рагунан»[4][8], звідки його запросили на навчальні консультації до академії АСІОП (Апасинті) та клубу «Персаб» (Бребес)[9][10]. У липні 2016 року у футболці АСІОП (Апасинті) виграв Кубок Готії 2016 у категорії U-15, виграв гонку бомбардирів та звання найкращого гравця турніру[11][12]. У грудні 2016 року разом з «Персабом» (Бребес) виграв Кубок Соератін (U-17), ставши найкращим бомбардиром і, на думку організаторів, найкращим гравцем турніру[10][13]. У 2017 році The Guardian включив його до списку 60 найталановитіших молодих футболістів світу[3][14].

Доросла кар'єра ред.

У грудні 2017 року пройшов перегляд «Сент-Етьєні» (Ліга 1)[8][15]. До кінця 2018 року Чейнат Горнбілл планував організувати перегляд Егі в деяких німецьких клубах[16][17]. Окрім цього побував на перегляді в Бенфіці, «Спортінгу», «Хетафе», «Еспаньйолі», «Легією» (Варшава), «Аяксі» (Амстерда) та деяких італійських клубах[18][19][20]. У березні 2018 року домовився про трирічний контракт із «Лехією» (Гданськ), яку очолював Пйотр Стоковец[8][21]. Контракт набув чинності після досягнення ним повноліття[4][22]. Після прибуття до клубу розпочав грати в резервній команді (IV ліга)[23]. 22 грудня 2018 року дебютував в Екстракласі в переможному (4:0) матчі проти «Гурника» (Забже), в якому вийшов на поле на 82-й хвилині замість Лукаша Гарасліна[24]. У липні 2019 року виграв з «Легією» Суперкубок Польщі після перемоги над «П'ястом» (Гливиці) (3:1)[25][26].

Кар'єра в збірній ред.

Юнацькі збірні ред.

У 2013 - 2015 роках грав у юнацьких збірних Індонезії (U-14) та (U-16)[3][27]. У грудні 2014 року дебютував та відзначився першим голом за юнацьку збірну Індонезії (U-16) у товариському матчі проти юнацької збірної В'єтнаму (U-16)[28], але вже через рік членство Індонезії в ФІФА призупинили[28]. У квітні 2015 року відначився двома голами в товариському матчі проти юнацької збірної Японії (U-16)[29]. У середині 2016 року розпочав виступати за юнацьку збірну Індонезії (U-19). 31 травня 2017 року на Турнірі у Тулоні дебютував за юнацьку збірну Індонезії (U-19) в поєдинку проти молодіжної збірної Бразилії. На вище вказаному турнірі отримав нагороду як «найбільше відкриття турніру»[8][9]. У вересні того ж року виграв титули найкращого бомбардира та MVP на юнацькому чемпіонаті Південно-Східної Азії (U-19), де Індонезія фінішувала третьою[8][30]. У листопаді 2017 року провів перший матч у команді U-23 під керівництвом Луїса Мільї[31][32]. У 2018 році зіграв у наступному розіграші юнацького чемпіонату Південно-Східної Азії U-19, де індонезійці знову зайнялт 3-тє місце[33], а на наступному юнацького чемпіонату Південно-Східної Азії U-19, Індонезія вибула вже в чвертьфіналі[34]. За молодіжну збірну Індонезії (U-23) дебютував 16 листопада 2017 року в товариському матчі проти молодіжну збірну Сирії (U-23), вийшовши на поле з лави запасних[35].

Головна збірна ред.

2 грудня 2017 року дебютував у складі збірної Індонезії в неофіційному переможному (4:0) матчі проти Брунею[36] у рамках Ацех Всесвітнього Кубку солідарності Цунамі 2017 року[37]. 14 січня 2018 року офіційно дебютував у програному (1:4) товариському матчі проти Ісландії в Джакарті[38][39].

Особисте життя ред.

Він народився в 2000 році в Медані на Суматрі, другий з трьох дітей С'яріфудіна (1968 року народження) та Аспії (1972 року народження)[4][40]. У нього є старший брат Юсрізал Музаккі (1995 р.н.) та молодша сестра Афіфа Тахіра (2009 р.н.)[4][40]. Його батько і брат також грали у футбол на професіональному рівні, виступаючи за клуби в Другої ліги Індонезії[4][22].

Статистика виступів ред.

Клубна ред.

Станом на 20 жовтня 2020
Клуб Сезон Ліга Національний кубок Єврокубки Інші Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Лехія II» (Гданськ) 2018 - 2019 [41] IV ліга 16 13 - - - 16 13
2019 - 2020 [42] 5 2 - - - 5 2
Загалом 21 15 - - - 21 15
«Лехія» (Гданськ) 2018–19 Екстракляса 2 0 0 0 - - 2 0
2019–20 1 0 0 0 0 0 1[a] 0 2 0
2020–21 4 0 0 0 - - 4 0
Загалом 7 0 0 0 0 0 1 0 8 0
Усього за кар'єру 28 15 0 0 0 0 1 0 29 15
  1. ↑ Матчі в Суперкубок Польщі

Досягнення ред.

«Лехія» (Гданськ)
Міжнародні
Індивідуальні

Примітки ред.

  1. ↑ 90minut.pl — 2003.
  2. ↑ Next Generation 2017: 60 of the best young talents in world football. The Guardian. 4 жовтня 2017. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 13 березня 2018.
  3. ↑ а б в г Egy Maulana Vikri, sosok fenomenal jagat sepakbola Indonesia (індонез.). tagar.id. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 5 серпня 2019.
  4. ↑ а б в г д е The making of Egy Maulana Vikri, Indonesia's Lionel Messi (індонез.). jakartaglobe.id. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  5. ↑ а б Egy Maulana Vikri, dari asam kumbang ke Gdansk (індонез.). sport.detik.com. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  6. ↑ Polri mendukung pembinaan pemain usia muda (індонез.). ligakg.kompas.id. Процитовано 8 серпня 2019.
  7. ↑ Tentang Egy Maulana, Subagja Suihan, dan Timnas Indonesia (індонез.). cnnindonesia.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 15 жовтня 2019.
  8. ↑ а б в г д Egy Maulana Vikri, how he gets to be signed by Poland’s Lechia Gdańsk (англ.). amalganesha.wordpress.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  9. ↑ а б Raih Trofi prestisius di Turnamen Toulon, Egy Maulana Vikri mengira hanya dapat gelar Man of the Match (індонез.). bola.okezone.com. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 5 серпня 2019.
  10. ↑ а б Jejak Egy antarkan Persab Brebes jadi juara Piala Soeratin 2016 (індонез.). kumparan.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
  11. ↑ Juara & runner up di Gothia Cup 2016, bukti bahwa Indonesia punya potensi dalam sepakbola (індонез.). kompasiana.com. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 5 серпня 2019.
  12. ↑ Mengulik Egy Maulana Vikri, sang pemain terbaik Gothia Cup (індонез.). indosport.com. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 5 серпня 2019.
  13. ↑ Egy Maulana Vikri bicara momen bahagia di Piala Soeratin (індонез.). viva.co.id. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 5 серпня 2019.
  14. ↑ Next Generation 2017: 60 of the best young talents in world football (англ.). theguardian.com. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 7 серпня 2019.
  15. ↑ Egy Messi à l'essai (фр.). poteaux-carres.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  16. ↑ Wirawan, Randy. Klub Ini Bisa Menjadi Jembatan Egy Maulana Vikri Menuju Liga Jerman. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 4 листопада 2020.
  17. ↑ Klub Australia Ini Ikut Lirik Egy Maulana (Indonesian) . Bolalob. 14 листопада 2017. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  18. ↑ Egy Maulana Pernah Ancam Agen bila Gagal Gabung Klub Eropa (Indonesian) . Bola. 20 березня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  19. ↑ Media, Kompas Cyber. Real Madrid Menanti Egy Maulana Vikri - Kompas.com. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 4 листопада 2020.
  20. ↑ Bola.com. Egy Maulana: Benfica Janji Asuransi, Klub Jerman Gaji Rp 100 Juta. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 4 листопада 2020.
  21. ↑ Egy Maulana Vikri w Lechii (пол.). 90minut.pl. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 5 серпня 2019.
  22. ↑ а б Siapa sangka, di balik kecemerlangan Egy Maulana Vikri ada kakak yang nasibnya kurang beruntung (індонез.). bolasport.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 11 серпня 2019.
  23. ↑ Lotto Ekstraklasa: Egy Maulana Vikri po cichu rozwija się w Lechii. Indonezyjczyk może zagrać na zakończenie sezonu (пол.). sportowefakty.wp.pl. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 5 серпня 2019.
  24. ↑ Egy Maulana Vikri zadebiutował w Lechii Gdańsk. "Byłem zdenerwowany, ale teraz będzie tylko lepiej" (пол.). dziennikbaltycki.pl. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 11 серпня 2019.
  25. ↑ Lechia z Superpucharem (пол.). 90minut.pl. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 6 серпня 2019.
  26. ↑ Egy Maulana bantu Lechia Gdansk juara Piala Super Polandia setelah 36 tahun (індонез.). bolatimes.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
  27. ↑ Indra Sjafri, penemu bakat pesepak bola masa depan Indonesia (індонез.). bola.republika.co.id. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
  28. ↑ а б Laporan Pertandingan: Indonesia U-16 3-2 Vietnam U-16. Goal.com. www.goal.com (індонез.). Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 16 серпня 2018.
  29. ↑ Timnas Indonesia U-16 Bungkam Jepang U-16. Goal.com. www.goal.com (індонез.). Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 16 серпня 2018.
  30. ↑ Egy Maulana Vikri raih gelar top skor piala AFF U-18 (індонез.). indosport.com. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 серпня 2019.
  31. ↑ Egy Maulana main, dua rekannya tak diturunkan lawan Suriah U-23 (індонез.). tribunnews.com. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 5 серпня 2019.
  32. ↑ Menanti debut Egy Maulana Vikri di timnas Indonesia senior (індонез.). superball.bolasport.com. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 5 серпня 2019.
  33. ↑ Egy Maulana Vikri resmi kehilangan satu gelar saat Timnas U-19 Indonesia rebut peringkat ketiga Piala AFF U-19 2018 (індонез.). bolasport.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 11 серпня 2019.
  34. ↑ Timnas U-19 Indonesia vs Jepang 0-2, kenapa Egy tak main? (індонез.). bola.tempo.co. Процитовано 11 серпня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  35. ↑ Putra, Gerry. Cerita Egy Maulana Vikri yang Lakukan Debut Timnas U-23. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 4 листопада 2020.
  36. ↑ Announcement: 2017 Tsunami Cup is officially under-23 tournament (англ.). mongolianfootball.com. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 11 серпня 2019.
  37. ↑ Indonesia terlalu tangguh untuk Brunei Darussalam (індонез.). sports.sindonews.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 11 серпня 2019.
  38. ↑ Timnas Indonesia telan kekalahan 1-4 dari Islandia (індонез.). bola.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 5 серпня 2019.
  39. ↑ Ekstraklasa wita. Kim jest Egy Maulana Vikri, Indonezyjska gwiazda z 650 tysiącami obserwujących na Instagramie bez ani jednego meczu? (пол.). transfery.info. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 5 вересня 2019.
  40. ↑ а б Biodata & profil Egy Maulana Vikri (індонез.). kepogaul.com. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 5 вересня 2019.
  41. ↑ 2018/19 IV Liga, Gr. pomorska. lechia.net. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 4 листопада 2020.
  42. ↑ 2019/20 IV Liga, Gr. pomorska. lechia.net. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 4 листопада 2020.
  43. ↑ Final SEA Games 2019, Timnas U23 Indonesia Lawan Vietnam. Kompas. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 11 серпня 2019.
  44. ↑ Bola.com. Egy Maulana Vikry Raih Penghargaan di Turnamen Toulon 2017. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 4 листопада 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Егі_Маулана&oldid=42640229