Еврістей
Еврісте́й, також Еврісфе́й (грец. Ευρυσθέας, латинізований запис Eurystheus) — нащадок Зевса, онук Персея, син Стенела й Нікіппи, цар Тірінфу та Мікен, який наказав Гераклові звершити дванадцять подвигів; після смерті Геракла переслідував його матір Алкмену та синів. Еврістей загинув разом із своїми синами (Александром, Іфімедонтом, Еврібієм, Ментором та Перімедом) у битві з Гераклідами.
| Еврістей | |
|---|---|
 Еврісфей ховається у залізному горщику, коли Геракл приносить йому еріманфського вепра. Червонофігурний вазопис, близько 510 р до н. е., Лувр | |
| Посада | цар Тиринфаd |
| Батько | Sthenelusd |
| Мати | Nicipped або Antibiad[1] |
| Діти | Eurypylusd, Адмета[d], Alexanderd і Eurybiusd |
| Місце поховання | Tomb of Eurystheus between Megara and Isthmiad[2] |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Література ред.
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Karl Kerenyi. The Heroes of the Greeks. New York: Thames and Hudson, 1959. (англ.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еврістей |