Евдам (сатрап Індії)
Евдам (дав.-гр. Εὔδημος ; страчений у 316 році до н. е.) — македонський воєначальник і сатрап.
| Евдам | |
|---|---|
| Народився | 4 століття до н. е. |
| Помер | 316 до н. е. |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Знання мов | давньогрецька |
| Посада | сатрап |
Біографія ред.
Під час походу Александра Великого Евдам був таксіархом загону фракійців. Згодом зайняв важливу посаду при правителі північної Індії Філіппе. На думку В. Хеккеля[en] Філіп був сатрапом, а Евдам керував військом фракійців, які забезпечували його владу. Після загибелі Філіїпа в 326 році до н. е. від рук найманців, що збунтувалися, цар доручив Евдаму разом з раджею Таксилом управління сатрапією Філіпа [1] [2] [3] [4].
Діодор Сіцилійський назвав Евдама винуватцем смерті давнього ворога Таксіла раджі Пора [5]. У 318 році до н. е. Піфон убив сатрапа Парфії Филипа і поставив на його місце свого брата Евдама [6]. Захоплення Парфії не призвело до очікуваного посилення Піфона. Сатрапи сусідніх областей об'єдналися та оголосили йому війну. Очевидно, вони побоювалися, що захоплення Парфії є лише першим кроком Піфона з захоплення нових володінь. Діодор поіменно перераховує членів антипіфонівської коаліції. Серед них був і Евдам, який привів п'ятсот вершників, триста піших воїнів та сто двадцять слонів [5] [3].
Згодом Евдам зі своїм військом приєднався до армії Евмена, що бореться з Антигоном. Під час битви при Паретакені 316 року до н. е. він знаходився на лівому фланзі [7] [3]. Саме на цьому фланзі розгорнулися основні бої. Антигон зміг повернути на втечу війська Евдама. Евмен був змушений задіяти резерви та війська з правого флангу, щоб не допустити поразки [8].
Діодор Сіцилійський писав, що Евмен підкупив Евдама видавши йому 200 талантів, офіційно на утримання слонів [9]. Плутарх, навпаки, стверджував, що Евмен позичив у Евдаму велику суму грошей. Тому коли проти Евмена виникла змова, Евдам повідомив про це воєначальнику оскільки боявся остаточно втратити дані в борг гроші [10] [3].
Після битви при Габієні 316 року до н. е. Евдам потрапив у полон до Антігона і був страчений [11] [3].
Примітки ред.
- ↑ Арриан, 1962, с. 208, VI, 27, 2.
- ↑ Квинт Курций Руф, 1993, с. 227, X, 1, 21.
- ↑ а б в г д Heckel, 2006, с. 120, Eudamos 2.
- ↑ Heckel, 2016, с. 228.
- ↑ а б Диодор Сицилийский, 2000, XIX, 14, 8.
- ↑ Диодор Сицилийский, 2000, XIX, 14, 1.
- ↑ Диодор Сицилийский, 2000, XIX, 27, 2; XIX, 30, 3; XIX, 30, 9.
- ↑ Anson, 2015, с. 197—198.
- ↑ Диодор Сицилийский, 2000, XIX, 15, 5.
- ↑ Плутарх, 1994, Эвмен 16.
- ↑ Диодор Сицилийский, 2000, XIX, 44, 1.
Література ред.
- Первинні джерела
- Арриан. Поход Александра / перевод с древнегреческого М. Е. Сергеенко. Ответственный редактор д.и.н. О. О. Крюгер. — М.—Л. : Издательство Академии наук СССР, 1962.
- Диодор Сицилийский. Историческая библиотека / Перевод, статья, комментарии и указатель О. П. Цыбенко. — М. : Лабиринт, 2000. — (Античное наследие)
- Квінт Курцій Руф. История Александра Македонского. С приложением сочинений Диодора, Юстина, Плутарха об Александре / Ответственный редактор А. А. Вигасин. — М. : Издательство МГУ, 1993. — 464 с. — ISBN 5-211-02061-8.
- Плутарх. Сравнительные жизнеописания в двух томах / Перевод С. П. Маркиша, обработка перевода для настоящего переиздания — С. С. Аверинцева, переработка комментария — М. Л. Гаспарова. — 2-е изд. — М. : Наука, 1994.
- Дослідження
- Anson E. Eumenes of Cardia. A Greek among Macedonians. — 2nd. — Brill, 2015. — Т. 383. — (Mnemosyne Supplements, History and Archaeology of Classical Antiquity) — ISBN 978-90-04-29717-3.
- Heckel W.[en]. Who's Who in the Age of Alexander the Great: Prosopography of Alexander's Empire. — Malden; Oxford; Carlton : Blackwell Publishing, 2006. — ISBN 1-4051-1210-7.
- Heckel W.[en]. Alexander's Marshals. A study of the Makedonian aristocracy and the politics of military leadership. — 2nd. — London; New York : Routledge, 2016. — ISBN 978-1-138-93469-6.