Діє́та (грец. δίαιτα — «спосіб життя, режим харчування», інколи раціон) — сукупність правил споживання їжі людиною або іншим живим організмом. Дієта може характеризуватися такими факторами, як хімічний склад, фізичні властивості, кулінарна обробка їжі, час та інтервали вживання їжі, а також тривалість вживання. Дієти різних культур можуть суттєво відрізнятися та включати або виключати конкретні продукти харчування. Вибір дієти впливає на здоров'я людини, тому перш ніж це робити, слід проконсультуватися з лікарем-дієтологом.

Лікувальні дієти ред.

Розробкою та рекомендаціями дієти для хворого займається лікар дієтолог, опираючись на знання з дієтології — науки про лікувальне харчування. Допомагає лікарю медична сестра з дієт (розм. дієтсестра). Призначення дієти виходить з функціональних, патоморфологічних, обмінних, ензимних та інших порушень в організмі людини. Правильно підібрана дієта зумовлює найвигідніший фон для застосування різноманітних терапевтичних засобів, посилює дію цих засобів або має лікувальний вплив. Профілактичне значення дієти полягає в тому, що вона сприяє швидшому одужанню, зменшує або унеможливлює загострення хронічного захворювання, затримує перехід гострих захворювань у хронічні, у рідких випадках є основним або єдиним методом впливу на захворювання.

Медичні дієти ред.

Дієтичне харчування в медицині застосовують, як компонент лікування, або як щадні заходи для тієї, чи іншої системи органів. Дієтотерапія спрямована на покращення лікування або на якісну реабілітацію і/або одужання) хворих.

У лікувально-профілактичних та санаторно-курортних закладах використовували (до 2014 р) номерну систему дієт, яку розробив М. І. Певзнер для комплексного лікування різних захворювань. Деякі з них відомі у кількох варіантах (наприклад, № 7а, 7б, 7в, 7г). Даний тип поділу дієт у лікувальних закладах цілковито замінений[1][2] поділом дієт за допомогою визначення індексу маси тіла, та за нормами харчування на одного хворого на день у відділеннях залежно від профілю:

  • терапевтичні, хірургічні відділення
  • у дитячих лікарнях та відділеннях
  • на одну вагітну жінку для пологових відділень
  • на одну породіллю для пологових відділень
  • для онкологічної лікарні (відділення)
  • для гастроентерологічного відділення.[1]

Столи за Певзнером ред.

Дієта за Певзнером — система дієт по групах захворювань, розроблена терапевтом М. І. Певзнером у 1920-х роках.

За наказом МОЗУ № 931 від 2013 року[1] система дієт за Певзнером (столи за номером) не є обов'язковою у закладах ОЗ.

Загальна характеристика:

Дієта Покази
Стіл № 1 Затихання загострення виразкової хвороби, протягом 6-12 місяців після загострення, гастрити з підвищеною кислотністю
Стіл № 1а Перші 3-7 днів загострення виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки, загострення хронічного гастриту з підвищеною кислотністю, опік шлунку та стравоходу
Стіл № 1б Другий тиждень загострення виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки, хронічного гастриту.
Стіл № 2 Хронічні гастрити зі зниженою кислотністю, хронічні коліти (поза загостреннями)
Стіл № 3 Атонічні закрепи
Стіл № 4 Гострі захворювання кишківника і загострення в період проносу, що триває
Стіл № 4а Коліти з переважанням процесів бродіння
Стіл № 4б Хронічні коліти в стадії затухаючого загострення
Стіл № 4в Гострі захворювання в період одужання як перехід до раціонального харчування; хронічні захворювання кишківника в період затухання загострення, а також поза загостреннями
Стіл № 5 Захворювання печінки, жовчного міхура, жовчовидільних шляхів поза стадією загострення
Стіл № 5а Хронічні панкреатити
Стіл № 6 Подагра, сечокам'яна хворобо з відходженням каміння, що складається переважно з уратів
Стіл № 7 Хронічні захворювання нирок з відсутністю проявів хронічної ниркової недостатності
Стіл № 7а Гострі ниркові захворювання (нефрит гострий чи його загострення)
Стіл № 7б Затухання гострого запального процесу в нирках
Стіл № 8 Ожиріння як основне захворювання чи супутнє при інших хворобах, які не потребують спеціальних дієт
Стіл № 9 Цукровий діабет середнього чи легкого ступеня
Стіл № 10 Захворювання серцево-судинної системи з недостатністю кровообігу І-ІІА ступеню
Стіл № 11 Туберкульоз легень, кісток, лімфатичних вузлів, суглобів при нерізкому загостренні чи затуханні, виснаження після інфекційних захворювань, операцій, травм
Стіл № 12 Функціональні захворювання нервової системи
Стіл № 13 Гострі інфекційні захворювання
Стіл № 14 Сечокам'яна хвороба (фосфатурія)
Стіл № 15 Різні захворювання, що не потребують спеціальних лікувальних дієт

Список немедичних популярних дієт ред.

Соціальні види харчування ред.

У деяких спільнотах склалися певні традиції харчування, які мають ті чи інші обмеження. У таблиці наведені типові варіанти заборон або обмежень на різні продукти.[джерело?]

Тип харчування М'ясоїдність Всеїдність Веганська їжа Вегетаріанська їжа Халяль (іслам) Кошерна їжа (юдаїзм)
Рослинна їжа — овочі и фрукти, горіхи, злаки          
М'ясо птиці        
Риба (яка має луску)        
Морепродукти (окрім риби)      
Яловичина        
Свинина    
Молочні продукти          

Популярні дієти ред.

Можна виділити такі різновиди дієт:[джерело?]

  • Низькокалорійні дієти — характеризуються споживанням низькокалорійної змішаної їжі, найчисельніша та найрізноманітніша група дієт для схуднення.
  • Маложирні дієти підійдуть тим, кому складно обмежити споживання звичних продуктів.
  • Монодієти. Передбачують споживання тільки одного харчового продукту (популярні монодієти: рисова, яблучна, кефірна, сирна, картопляна). Достатньо «жорсткі».
  • Метод Монтіньяка — рекомендації з харчування на все життя.
  • Білкові дієти. Максимум білка (м'яса та риби), мінімум усього іншого.
  • Жирова дієта. Найпарадоксальніший з існуючих методів схуднення.
  • Вегетаріанство. Здоровий режим харчування, однак важко здійснений в наших кліматичних умовах.
  • Серединоземноморська. План харчування, який містить багато фруктів та овочів, цільнозернових продуктів, риби та оливкової олії
  • Низьковуглеводна дієта. Раціон харчування з пониженим вмістом вуглеводів та підвищенним вмістом жирів та білків.
  • Харчування за гемокодом. Модний метод схуднення. Проводиться аналіз на гемокод, за його результатами підбирають найдоречніші для цієї конкретної людини продукти харчування.

Існують потенційні небезпеки дієт як методу схуднення:[джерело?]

  • Індивіуальна непереносимість.
  • Адаптація організму. Якщо дієта застосовується занадто довго, організм звикає до нового режиму харчування, як наслідок — гальмування темпів зниження маси тіла або припинення схуднення.
  • Потенційна шкода для здоров'я, особливо якщо продукти не містять білок, мінерали та харчові волокна.
  • Дієти не формують навички раціонального харчування.

Дієти також іноді називають за місцем виникнення, їх автором, принципом або продуктом, що лежить в основі, їхньою тривалістю, цільовою групою, метою тощо.

Порівняння немедичних дієт ред.

Згідно з проведеними у 2018 році дослідженнями[3], науковцями виявлено наступне: звичайні низькокалорійні дієти безпечні, здорові та помірно ефективні. Доказів, що підтверджують перевагу дієт з низьким вмістом жирів над іншими дієтичними програмами, у тому числі з високим вмістом жирів, аналогічної інтенсивності для досягнення довгострокової втрати ваги та підтримки ваги не виявлено.

Низьковуглеводні дієти ефективні та корисні в короткостроковій перспективі, але довгострокове дотримання режиму зі зниженим вмістом вуглеводів є проблемою. Подібні схеми харчування, які використовуються на тривалих часових інтервалах, можуть нести деякі ризики для здоров'я. Однак багато залежить від вмісту в них поживних речовин, а також стану здоров'я людини та профілю факторів ризику.

Дієти з високим вмістом білка краще за інших сприяють насиченню і запобігають втрати м'язової маси[4], у тому числі і за віком. Але також можуть бути важкими для дотримання в довгостроковій перспективі і потенційно небезпечні для підгруп пацієнтів з порушенням функції нирок або іншими проблемами зі здоров'ям.

Складові дієти є стратегією для досягнення суттєвої та швидкої втрати ваги, але вони показані для певних підгруп пацієнтів та призначені для короткострокового використання. Такі схеми харчування є найбільш правильними дозволяють зменшувати кількість підшкірної жирової клітковини помірними темпами, але у стабільному режимі.[джерело?]

Середземноморська дієта ефективна у схудненні, як і дієти з низьким вмістом вуглеводів. На думку послідовників вони можуть принести користь для здоров'я в цілому завдяки збалансованому складу та різноманітності корисних для здоров'я мікроелементів.[джерело?]

Переривчасті дієти багатообіцяльні, але довгострокові дані про їхню безпеку та ефективність відсутні, а оптимальна схема та ступінь обмеження енергії залишаються суперечливими.

Відносно питання про те, що важливіше — якість або кількість нутрієнтів, які використовуються в конкретному плані харчування, то найбільш ефективною стратегією для досягнення довгострокової втрати ваги та хорошого здоров'я є перехід до здорового режиму харчування, сумісний з індивідуальними уподобаннями в їжі та звичками способу життя.[джерело?]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в Наказ МОЗ України від 29 жовтня 2013 року № 931 «Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні» Станом на 2023 р чинний.
  2. Лист від 06.06.2014 № 3.18/15834 Щодо застосування наказу МОЗ України від 29.10.2013 № 931 Про удосконалення лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні ligazakon.net
  3. Koliaki C, Spinos T, Spinou Μ, Brinia ΜE, Mitsopoulou D, Katsilambros N. (2018). Defining the Optimal Dietary Approach for Safe, Effective and Sustainable Weight Loss in Overweight and Obese Adults (англійська) . Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 27 жовтня 2021.
  4. Михалик, Марина (30 Серпня 2021). Як уникнути втрати м'язової маси з віком. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.

Джерела ред.

  • Волошин О. І., Сплавський О. І. Основи оздоровчого харчування. Чернівці. — 2007. — 535 с.
  • Гастроентерологія / Харченко Н. В., Бабак О. Я. — К.:2007. — 720 с. [сторінка?]
  • Диетология: Руководство. 3-е изд. /Под ред. А. Ю. Барановского — СПб.:Питер, 2008. — 1024с. (рос.)

Література ред.

  • Дієтичне харчування: підручник / О. І. Черевко, Н. В. Дуденко, Л. Ф. Павлоцька та ін. — Харків: ХДУХТ: Світ Книг, 2016. — 360 с. — ISBN 966-2678-42-0.

Посилання ред.