Діонісіо Аґуадо
Діонісіо Аґуадо-і-Ґарсія (ісп. Dionisio Aguado y García; 8 квітня 1784, Мадрид — 29 грудня 1849, там само) — іспанський класичний гітарист, педагог і композитор, один з основоположників (поряд з Фернандо Сором) іспанської школи виконавства на цьому інструменті.
| Діонісіо Аґуадо | |
|---|---|
| ісп. Dionisio Aguado | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | ісп. Dionisio Aguado y García |
| Дата народження | 8 квітня 1784[1][2][…] |
| Місце народження | Мадрид, Іспанія[4] |
| Дата смерті | 29 грудня 1849[5][4][6] (65 років) |
| Місце смерті | Мадрид, Іспанія[4] |
| Громадянство | Іспанія |
| Професії | композитор, гітарист |
| Вчителі | Miguel Garcíad і Мануель дель Пополо Вісенте Ґарсія |
| Відомі учні | Julián Arcasd, Josep Brocà i Codinad, Antonio J. Manjónd, Manuel Fernández Grajald і Vicente Francod |
| Інструменти | гітара |
| Жанри | класична музика |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Виховувався в училищі при церкві, де навчався гри на гітарі у падре Базіліо та Міґеля Ґарсії. На початку ХІХ сторіччя з'явилися перші твори для гітари Аґудо, що він став записувати з допомогою звичайної нотації (в скрипковому ключі), а не табулатур, як і було прийнято до того.
1803 року Аґуадо оселився в місті Фуенлабрада, де займався викладацькою діяльністю до 1824, на початку 1820-х в Мадриді було видано збірку його етюдів (Colecció de estudios para guitarra). Незабаром після смерті матері (1824) Аґуадо перебрався в Париж, де швидко завоював репутацію першокласного виконавця і викладача, і де вийшла друком французька версія його «Школи гри на гітарі» (Méthode complete pour la guitare, переклад здійснив французький композитор і гітарист Франсуа де Фоссе). Останні десять років життя композитор провів в Іспанії, де продовжував викладати та редагувати оновлену версію «Школи» (Nuevo método para guitarra).
Протягом більш як десять років до свого від'їзду з Парижа (1838) Аґуадо пов'язував творчий союз із Фернандо Сором. Вони багато разів виступали в дуеті, а Сор присвятив своєму молодшому колезі дует «Два друга», тв. 41. Незважаючи на дружбу, музиканти дотримувалися різних поглядів на техніку виконання на гітарі: Сор волів грати подушечками пальців правої руки для м'якшого і повнішого звучання, Аґуадо ж рекомендував використовувати техніку гри нігтями (він вважається першим гітаристом, який запропонував цю ідею), досягаючи більш сильного звуку.
Творчість ред.
Композиторська спадщина Аґуадо невелика за обсягом, але глибока та змістовна. Повного каталогу його творів немає, відомий ряд його етюдів, рондо, танців, фантазій та інших творів. Його «Школа гри на гітарі» була дуже популярна в XIX столітті і неодноразово перевидавалася різними мовами.
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #133912027 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Grove Music Online — OUP. — ISBN 978-1-56159-263-0
Посилання ред.
- Біографія Аґуадо [Архівовано 30 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Коротка біографія, список деяких творів [Архівовано 23 листопада 2021 у Wayback Machine.](фр.)
Література ред.
- Агадо // Музыкальный словарь: в 3 т. / сост. Х. Риман; доп. русским отделом при сотруд. П. Веймарна и др.; пер. и все доп. под ред. Ю. Д. Энгеля. — пер. с 5-го нем. изд. — Москва—Лейпциг: изд. Б. П. Юргенсона, 1904.