Дівчина з Ессексу, як зневажливий гендерний стереотип у Сполученому Королівстві, стосується жінки, яку вважають розпусною і нерозумною, характеристики, які жартома приписуються жінкам з Ессексу. Він широко застосовується по всій країні і набув популярності, починаючи з 1980-х та 1990-х років.[1]

Розташування Ессекса у Великій Британії, безпосередньо на північний схід від Лондона

Негативний стереотип ред.

Стереотипний образ, сформований у вигляді варіації небалакучої блондинки, зазвичай в підборах на шпильці, мініспідниці, зі збільшеними силіконом грудьми, перекисно-висвітленим волоссям, можливе надмірне використання автозасмаги, вона розпусна, гучно висловлює словесну вульгарність у недорогих нічних клубах.

Оскарження стереотипу ред.

У 2004 році Боб Рассел, депутат від ліберал-демократів від Колчестера в Ессексі, звернувся з проханням про дебати у Палаті громад з цього приводу, заохочуючи бойкотувати таблоїд The People, який надрукував кілька принизливих згадок про дівчат з Ессексу.[2]

Жіноча консультативна група Ессексу була створена у 2010 році[3] для боротьби з негативними стереотипами щодо дівчат, які проживають в Ессексі, шляхом підтримки жіночих благодійних організацій із Ессексу, які допомагають тим, хто цього потребує, а також фінансуючи проєкти, які сприяють навчанню та успіху жінок і дівчат у науці, техніці, мистецтві, спорті та бізнесі. Благодійний фонд управляється Фондом спільноти Ессекса.[4]

6 жовтня 2016 року Джульєтта Томас та Наташа Сокінс із The Mother Hub розпочали кампанію у соціальних мережах, щоб привернути увагу до негативного визначення дівчини з Ессексу в Оксфордському словнику англійської мови та Коллінзовому словнику.[5] Їх основною метою було підвищити обізнаність та розпочати діалог навколо зневажливого стереотипу дівчина з Ессексу. Їхня кампанія була зосереджена на зміні визначення поняття «дівчина з Ессексу», заохочуючи жінок використовувати хештег #IAmAnEssexGirl та включаючи петицію про зміну або видалення принизливих визначень зі словника. Кампанія дійшла до національної преси.[6][7][8]

Примітки ред.

  1. Biressi, Anita; Heather Nunn (2013). Class and Contemporary British Culture. London: Palgrave Macmillan. с. 23–43. ISBN 9780230240568.; Part 2: "Essex: class, aspiration and social mobility", Section 4: "Class, Taste and the Essex Girl"
  2. Rose, David (26 березня 2004), MP urges boycott of The People over Essex Girl jokes, PressGazette, архів оригіналу за 16 June 2011, процитовано 12 вересня 2007
  3. Essex girls set up their own charity. The Telegraph. 5 березня 2010. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 21 січня 2017.
  4. Essex Community Foundation [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
  5. Moore-Bridger, Benedict (25 жовтня 2016). Essex girl campaigners meet with dictionary bosses in bid to have term removed. Evening Standard. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 21 січня 2017.
  6. de Bruxelles, Simon (25 жовтня 2016). The only way is out for Essex girl label. The Times. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 21 січня 2017.
  7. Bate, Marisa (25 жовтня 2016). The problem with the phrase 'Essex girl'. The Pool. Архів оригіналу за 2 February 2017. Процитовано 21 січня 2017.
  8. Beard, Mary (6 серпня 2017). Essex Girl in Ancient Times. The Telegraph. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 6 серпня 2017.