Дятел-смугань коста-риканський

вид птахів
Дятел-смугань коста-риканський
Дорослий самець
Дорослий самець
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Рід: Дятел-смугань (Piculus)
Вид: Дятел-смугань коста-риканський
Piculus simplex
(Salvin, 1870)
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Piculus simplex
Віківиди: Piculus simplex
ITIS: 554068
МСОП: 22681228

Дятел-смуга́нь коста-риканський[2] (Piculus simplex) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae)[3]. Мешкає в Центральній Америці.

Опис ред.

Довжина птаха становить 18 см, вага 51-55 г. Верхня частина тіла темно-зелена, груди пістряві, зеленувато-білі, живіт оливково-коричневий, поцяткований білими плямами. Довгі темно-зелені стернові пера мають клиноподібну форму і слугують опорою при вертикальному русі по стовбуру дерева. У самців тім'я, потилиця, шия і щоки яскраво-червоні, у самиць лише тім'я. Дзьоб темно-сірий, колір очей варіюється від блакитного до жовтуватого, лапи оливково-сірі.

Поширення і екологія ред.

Коста-риканські дятли-смугані поширені на заході Гондурасу, Нікарагуа, Коста-Рики і Панами. Вони живуть в рівнинних тропічних лісах на висоті до 900 м над рівнем моря. Не мігрують.

Поведінка ред.

Коста-риканські дятли-смугані живуть поодинці або парами. Харчуються комахами та їх личинками. Шукають їжу на землі та у гнилій деревині. Сезон розмноження триває з лютого по травень. Дупла створюють в стовбурах мертвих дерев на висоті від 2,5 до 5 м над землею. В кладці 2-4 яйця.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Piculus simplex. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 18 жовтня 2021.

Джерела ред.

  • Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal: Handbook of the Birds of the World, Jacamars to Woodpeckers. Band 7, Lynx Edicions, 2002, ISBN 978-84-87334-37-5.