Вікіпедія

Думенко Сергій Валерійович

український футболіст
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Думенко.

Сергій Валерійович Думенко (нар. 25 лютого 1968, Дніпропетровськ, УРСР) — український футболіст, півзахисник та нападник.

Ф
Сергій Думенко
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Валерійович
Думенко
Народження 25 лютого 1968(1968-02-25) (56 років)
  Дніпропетровськ, УРСР
Зріст 178 см
Вага 74 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник, нападник
Юнацькі клуби
СРСР «Дніпро-75»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1985 СРСР «Дніпро» (Дніпроп.) 0 (0)
1986—1987 СРСР СКА (Хабаровськ) 0 (0)
1988 СРСР «Дніпро» (Дніпроп.) 0 (0)
1988—1991 СРСР «Шахтар» (Павлоград) 114 (22)
1991 СРСР «Таврія» (Сімферополь) 13 (5)
1992—1994 Україна «Дніпро» (Дніпроп.) 68 (13)
1995 Україна «Поліграфтехніка» 2 (0)
1995 Росія «Гекріс» (Анапа) 9 (2)
1995 Ізраїль «Маккабі» (Кфар-Сава)  ? (?)
1995—1996 Україна СК «Миколаїв» 26 (1)
1997 Білорусь «Торпедо» (Мінськ) 11 (3)
1998—1999 Україна «Металург» (Маріуполь) 5 (0)
2000 Україна «Дніпро» (Дніпроп.) 0 (0)
2000 → Україна «Дніпро-2» 0 (0)
2000 → Україна «Дніпро-3» 9 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра гравця ред.

Футболом почав займатися в дніпропетровській школі «Дніпро-75». Перші тренери — Олексій Садовников та Павло Купрієнко[1]. Наприкінці 1984 року Думенко був прийнятий в дубль «Дніпра», в складі якого провів наступний сезон, забивши 2 м'ячі.

У 1986 році Сергій був призваний до армії. Щоб уникнути відправки на Афганську війну, Думенко пішов служити в хабаровський СКА. Після служби Сергія запросили в павлоградський «Шахтар». У команді другої ліги футболіст зіграв 114 матчів, забив 22 голи. У Павлограді його запримітила «Таврія», куди він і перейшов по ходу останнього сезону чемпіонату СРСР.

Після розпаду СРСР дніпропетровський «Дніпро» покинула частина гравців основного складу. Комплектуючи новий склад, скаути «дніпрян» запросили в команду й Думенка. 19 квітня 1992 року в грі з «Прикарпаттям» відбувся дебют Сергія у вищій лізі чемпіонату України. У «Дніпрі» нападник провів три повних сезони. За цей час він в чемпіонатах провів 68 матчів (13 голів), у Кубку України — 13 (4) і ще 3 зустрічі зіграв в Кубку УЄФА.

У 1995 році Думенко обміняли в «Поліграфтехніку» на найкращого снайпера команди Сергія Чуйченка. В складі олександрійської команди він зіграв два матчі в першій лізі чемпіонату України. Перший, 9 квітня 1995 року проти ФК «Сум», який завершив з поразкою олександрійців з рахунком 1:2. У тому матчі Сергій відіграв усі 90 хвилин[2]. І другий, 12 квітня 1995 року проти охтирського «Нафтовика», який також завершився поразкою олександрійців, з рахунком 0:1. Сергій у тому поєдинку відіграв 45 хвилин, а на 46-ій хвилині матчу цього замінив Олександр Оголюк[3].

Потім Сергій відправився в анапський «Гекріс». Там його знайшов Євген Кучеревський і повернув до української вищої ліги — в «Миколаїв». Сезон у миколаївців вийшов невдалим, команда покинула клас найсильніших, і Сергій поїхав у мінський «Торпедо». Але і в білоруському клубі надовго затриматися Думенко не вдалося - у мінчан погіршився фінансовий стан і футболіст вирішив спробувати свої сили в ізраїльському «Хапоель». Однак, підписавши контракт, так і не провів жодного офіційного матчу.

Після Ізраїлю Микола Павлов покликав Думенка в Маріуполь рятувати «Металург» від вильоту[4]. Відігравши всього три матчі, Сергій за 10 хвилин до кінця зустрічі з кіровоградською «Зіркою» отримав важку травму, після якої провів поза футболом більше року.

Після завершення контракту з маріупольцями повернувся в «Дніпро»[5], в якому відіграв 9 матчів за третю команду клубу і завершив кар'єру.

В сезоні 2003/04 років захищав кольори міні-футбольного клубу «АВІКОМ» (Дніпропетровськ).

У 2013 році виступав у чемпіонаті України в складі ветеранів «Дніпра»[6].

Досягнення ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Помер Павло Костянтинович Купрієнко. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 29 листопада 2016.
  2. ↑ «Поліграфтехніка» (Олександрія) - «Суми» (Суми). Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
  3. ↑ «Поліграфтехніка» (Олександрія) - «Нафтовик» (Охтирка). Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
  4. ↑ ФК "Іллічівець": історія. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 29 листопада 2016.
  5. ↑ Міжсезоння: новини українських клубів. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.
  6. ↑ Ветерани. 1/4 фіналу. «Шахтар» з Зубовим та Воробаєм не зміг обіграти «Дніпро». Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Думенко_Сергій_Валерійович&oldid=40042886