Вікіпедія

Дубовой Олександр Федорович

український політик. Народний депутат України

Олекса́ндр Фе́дорович Дубово́й (нар. 11 березня 1976, Кілія, Одеська область) — український підприємець і політик. Народний депутат України VI та VII скликань (2007—2014 рр.). Колишній член українських політичних партій «Всеукраїнське об'єднання християн»[3] та Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина»[4].

Олександр Федорович Дубовой
Народився 11 березня 1976(1976-03-11) (48 років)
місто Кілія, Одеська область
Громадянство СРСР СРСР→Україна Україна
Діяльність підприємець, політик
Alma mater Національний університет «Одеська політехніка»
Членство Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України VI скликання
Посада народний депутат України[1] і народний депутат України[2]
Партія «Всеукраїнське об'єднання християн», ВО «Батьківщина»
Конфесія баптизм
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Іменна вогнепальна зброя
Іменна вогнепальна зброя
Іменна вогнепальна зброя
Іменна вогнепальна зброя
Сайт dubovoi.com
Україна Народний депутат України
6-го скликання
23 листопада 2007 — 12 грудня 2012
7-го скликання
12 грудня 2012 — 27 листопада 2014

Життєпис ред.

1995—1997 — заступник директора ВФ «Домбудконструкція» в Ізмаїлі.

1997—2002 — заступник директора з загальних питань Християнського благодійного фонду «Довіра» в Ізмаїлі.

2002—2004 — заступник директора з правових питань ТОВ ПКФ «Полісервіс» у Одесі.

2004—2006 — перший заступник голови правління ЗАТ «Українська інвестиційна група», 2006—2007 — президент ЗАТ «Міжнародна інвестиційна група» в Києві.

З 2007 — президент Міжнародної благодійної організації «Фонд Добра та Любові», основною метою якої є здійснення благодійності в інтересах соціально незахищених та малозабезпечених громадян України.

З січня 2015 — радник голови правління з питань інвестицій та інновацій ПАТ «Міжнародна енергетична компанія».

З 2019 року і до сьогодні є головою наглядової ради ПрАТ «Міжнародна інвестиційна група».

5 березня 2015 року очолив «Всеукраїнську федерацію карате».[5]

З 9 листопада 2015 — голова Правління ПрАТ «Міжнародна енергетична компанія».

Освіта ред.

Закінчив 8 класів школи.

1991—1995 — навчався у Білгород-Дністровському медичному училищі (лікувальна справа).

1996—2002 — навчався в Одеській юридичній академії (юрист).

2011 — закінчив Одеський політехнічний університет (спеціаліст з атомної енергетики).

2011 — закінчив Львівську комерційну академію (спеціаліст фінансів).

Політика ред.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012. На час виборів: президент Міжнародної благодійної організації «Фонд Добра та Любові», Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з 26 грудня 2007). Є автором і співавтором ряду профільних законопроєктів.

Народний депутат України 7-го скликання з 12 грудня 2012 до 27 листопада 2014. Член Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Після протистояння та трагедії в Одесі 2 травня 2014 року Дубовой заявив, що він пропонував скасувати футбольний матч, а також повідомив, що він прогнозував такий розвиток подій, але не мав змоги вжити заходів для запобігання трагедії. Він спростував звинувачення тогочасного голови ОДА Володимира Немировського, який назвав його організатором сутичок[6], а пізніше виграв у ексгубернатора справу про захист репутації в суді[7].

Нагороди, державні ранги ред.

  • Почесна грамота Кабінету Міністрів — за вагомий особистий внесок в розвиток підприємництва, формування ринкової інфраструктури та з нагоди Дня підприємця[8].
  • Подяка, медаллю та Почесною грамотою Державного департаменту України з питань виконання покарань[8].
  • Подяка Української Асоціації прокурорів — за активну громадську позицію, сприяння діяльності Української Асоціації прокурорів, спрямованої на підтримку авторитету та позитивного іміджу прокуратури, утвердження верховенства права і зміцнення правопорядку[8].
  • Нагородна зброя Glock 17 — нагороджено наказом МВС № 651 о/с від 17.04.2014[9].
  • Нагородна зброя HK USP — нагородежено Георгієм Маргвелашвілі, президентом Грузії від 20.06.2017[8].
  • Грамота за заслуги перед Помісною Українською православною церквою та орден святого Архістратига Михаїла II ступеня від 11.03.2021[10].

Благодійна діяльність ред.

З 2007 керує БФ «Фонд добра та любові», що допомагає соціально незахищеним людям Бессарабії[11][12].

Кримінальні провадження, звинувачення у рейдерстві ред.

Звинувачується у махінаціях з будівлею заводу «Краян», підкупі суддів, рейдерських захопленнях будівлі компанії «Ліра-2000», земель в Києві, компанії «Чорноморське морське пароплавство», різних аферах пов'язаних із закупівлями Міністерством оборони України та заводом «Оріон»[13][14][15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25][26].

Дубовой звинувачується у розкраданні 92 млн грн під час купівлі заводу «Краяни», коли мер Одеси Труханов зі співучасниками організували схему купівлі заводу за вдвічі меншою вартістю[27]. 30 січня 2020 ВАКС призначив йому заставу розміром 15,8 млн грн без утримання під вартою[28].

Журналіст Павло Шеремет пов'язував Дубового з рейдерським захопленням Торгово-промислової палати України[29].

8 липня 2014 — виграв суд про захист честі, гідності і ділової репутації в ексгубернатора Одеської області Володимира Немировського[30].

17 червня 2015 — виграв суд про захист честі, гідності і ділової репутації у депутата Юрія Луценка[31].

Визнання ред.

Сім'я ред.

Дружина Світлана (1978 р.н.) — президент Міжнародної благодійної організації «Фонд Добра та Любові».

Виховують п'ятьох дітей: двох синів Марка та Федора та трьох доньок: Олександру, Софію та Лідію.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. ↑ Політична партія «Всеукраїнське Об'єднання Християн»
  4. ↑ Політична партія Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
  5. ↑ Александр Дубовой возглавил «Всеукраинскую федерацию каратэ». Каратэ Украины, 20.04.2015. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 21 березня 2017.
  6. ↑ Екс-губернатор Немировський звинуватив нардепа Дубового в організації кривавих сутичок в Одесі [Архівовано 9 травня 2014 у Wayback Machine.] // ТСН, 06 травня 2014, 17:56
  7. ↑ Трагедия 2 мая: Дубовой засудил Немировского [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Таймер, 08 липня 2014 (рос.)
  8. ↑ а б в г https://www.facebook.com/profile.php?id=100001928691960. Олександр Дубовой - досьє, біографія, фото, останні новини. Парламент.UA (укр.). Процитовано 2 липня 2023.
  9. ↑ Арсенове військо. Вогнепальні дарунки Авакова прем’єрам, депутатам, суддям і прокурорам. Bihus.Info (укр.). 6 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2023.
  10. ↑ Redaktor (26 березня 2021). Высокие награды Дубового возмутили социальные сети (фото, видео). Интернет-газета "Топор" (рос.). Процитовано 2 липня 2023.
  11. ↑ Благотворительная акция «Фонда Добра и Любви». Бессарабия Inform. 26.02.2015. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
  12. ↑ bessarabiainform.com/2015/02/chudesa-byvayut-deti-bessarabii-poluchili-besplatnye-podarki/. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 12 травня 2015.
  13. ↑ Александр Дубовой: коррупционер, рейдер, аферист
  14. ↑ Семья Александра Дубового в разгар АТО украла 30 млн грн у бронетанкового завода
  15. ↑ Рейдер Дубовий вкрав через сліпу кухарку з бронетанкового заводу 12 мільйонів
  16. ↑ Александр Дубовой: депутат рейдер ходит под уголовным делом. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  17. ↑ Історія запаморочливого успіху Олександра Дубового. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  18. ↑ Рейдерство на «оборонці». Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  19. ↑ Дубовой и Непоп связаны с экологической диверсией на Позняках?. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  20. ↑ ТРУДОВЫЕ БУДНИ ОБЪЕДИНЕННОЙ ОППОЗИЦИИ: АЛЕКСАНДР ДУБОВОЙ — РЕЙДЕРСКИЕ ОРБИТЫ ЗНАМЕНИТОГО ЕВРЕЯ УКРАИНЫ. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  21. ↑ Одеський слід. Кому гроші важливіші за життя військових. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  22. ↑ ТПП, сбитый рейдер Дубовой и прокурорские страхи. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 1 серпня 2018.
  23. ↑ Рейдер Дубовой купил место в партсписке
  24. ↑ Александр Дубовой: Причудливый дизайнер (интервью). Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  25. ↑ Корреспондент: Вечно второй Александр Турчинов. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  26. ↑ Отжим на Печерске: чем занимается в центре Киева Александр Дубовой. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  27. ↑ НАБУ завершило розслідування щодо свідка по справі "Краян". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  28. ↑ Екс-нардепу Дубовому по справі Труханового обрали запобіжний захід. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  29. ↑ Ковальчук, рейдеры и ТПП. web.archive.org (рос.). Українська правда. 28 липня 2018. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 7 липня 2023.
  30. ↑ Суд признал недостоверными заявления Немировского о причастности Дубового к событиям 2 мая в Одессе. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
  31. ↑ Одесский нардеп Александр Дубовой выиграл суду у Юрия Луценко
  32. ↑ Сельсовет назвал улицу в честь Александра Дубового. 3.04.15. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 15 квітня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дубовой_Олександр_Федорович&oldid=41600860