Станіслав Дрогойовський (каштелян)

Станіслав Дрогойовський
Народився	1529
Помер	1583
Країна	Річ Посполита
Alma mater	Падуанський університет
Посада	Королівський секретар, каштелян Перемишляd і посол Сейму Речі Посполитої[d]
Конфесія	кальвінізм
Рід	Дрогойовські
Брати, сестри	Іван Дрогойовський
Діти	Дрогойовський Ян і Krzysztof Drohojowskid
	; ; ;

Станіслав Дрогойовський гербу Корчак (пол. Stanisław Drohojowski; пом. 1583) — руський (український) шляхтич, військовик та урядник Королівства Польського. Вуйко мецената Яна Щасного Гербурта^[1].

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дрогойовський.

Життєпис ред.

Батько — Іван Парис Дрогойовський, дідич Дрогоєва, мати — дружина батька Катерина Оріховська. Мав 4-х братів, зокрема, Івана Дрогойовського (пом. 1557) — пробоща в Дрогобичі, латинського єпископа кам'янецького, холмського, куявського, старосту Вольбужа.

Навчався в університетах Віттенберґу, Падуї (правничий факультет). Після повернення додому став королівським придворним, секретарем короля.

Змінив обряд на протестантський (кальвінізм); у дідичному Яцимирі костел перетворив на кальвінський збір, за що перемиський єпископ Ян Дзядуський відлучив його від РКЦ у 1559 році.

Мав посаду перемиського каштеляна у 1574–1582 роках. Підтримував кандидатуру Максиміліана II Габсбурга на трон Польщі. Під тиском шляхти Руського воєводства підтримав кандидатуру Стефана Баторія. Належав до опозиції канцлера Яна Саріуша Замойського як пов'язаний родинними зв'язками зі Зборовськими.

Був похований у латинській катедрі Перемишля.

Сім'я ред.

Перша дружина — сестрениця королеви Бони Урсула Ґуччі, з якою мали сина Івана — сяноцького каштеляна.
Друга дружина — Дорота Дершняк (пом. 1568), вдова Станіслава Ліґензи з Бобрку, відомості про дорослих дітей відсутні.
Третя дружина — Зофія з Оссолінських; тесть — Геронім Оссолінський (†1576) — каштелян сандомирський, сондецький, войніцький, староста кшешувський.^[2]

Примітки ред.

↑ Cynarski S. Herburt Jan Szczęsny h. własnego (1567–1616) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960–1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 443. (пол.)
↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…^{[недоступне посилання]} — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 494. (пол.)

Джерела ред.

Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 820 s. — S. 83-85. (пол.)
Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków / opracowali E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka. — Kórnik, 1998. — 243 s. — S. 202. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
Bodniak S. Drohojowski Stanisław (1529–1583) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939-46. — T. V/1, zeszyt 21. — S. 388. (пол.)

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Cynarski S. Herburt Jan Szczęsny h. własnego (1567–1616) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960–1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 443. (пол.)

[2] Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…^{[недоступне посилання]} — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 494. (пол.)

[1]

[2]