Дров'яний стіс
Дров'яний стіс, дров'яний шта́бель, діал. косте́р — рівно складений для зберігання ряд дров[1][2]. У стосах паливо добре просихає і в будь-який момент доступно для використання[3]. Для захисту від вологи стоси поміщають під накриттями, складають їх у спеціальних приміщеннях (дровітнях, дровниках). Стіс об'ємом в один кубічний сажень був одиницею ліку дров і називався сажень, сяг чи просто стіс[4][5][1].
Існує кілька способів укладання стосу:
- Штабель — паралельне укладання полін. Укладені таким способом дрова легко розкочуються, тому штабелі краще влаштовувати між опорами (стінами, огорожами, спеціально зробленими рамами).
- «Кліть» — чергування подовжніх і поперечних рядів дровин.
- Круговий спосіб — укладання дровин у коло.
Між двома клітями колотих дров можна помістити штабель неколотих, які в такому разі не будуть розкочуватися[3] (за ГОСТ 3243-88, кліті укладають через кожні десять метрів).
Див. також ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дров'яний стіс |
Примітки ред.
- ↑ а б Стіс // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Костер // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Способи укладання дров на ділянці: як скласти стіс своїми руками?. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 17 травня 2018.
- ↑ Сажень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Сяг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.