Драматичні текститексти, написані в формі прямої мови всіх дійових осіб із вказівкою кожного разу імені особи, якій належать дані слова.

Текст драматичних творів розчленовано на окремі вислови дійових осіб — репліки. Перед кожною реплікою набирають ім'я дійової особи, яка її виголошує. Завжди в драматичних творах є вказівка до постановки — ремарки, які, в свою чергу, діляться на:

  • постановочні (характерезують обставину на сцені, час і місце дій);
  • акторські (характерезують дію чи стан особи, яка говорить у даний момент).

Основний текст драматичного твору — репліки. Крім того, весь такий текст у свою чергу розбитий на дії, акти, картини і яви. Як правило, система рубрикації в такому творі дуже складна. Набираючи і верстаючи твір, перш за все треба використовувати лише одну гарнітуру шрифту з різноманітними її виділеннями і накресленнями.

Репліки набирають шрифтами прямого світлого накреслення.

Імена дійових осіб виділяють розрядкою прописним чи напівжирним накресленням.

Розміщення імен дійових осіб ред.

Імена дійових осіб відносно до тексту репліки можуть бути розміщені таким чином:

  • впідбір до тексту реплік з абзацного відступу;
  • впідбір до тексту реплік буз абзацного відступу, але з невеликою втяжкою всіх рядків репліки, крім першої;
  • окремими рядками над текстом репліки або з виключкою в лівий край;
  • окремою колонкою зліва від репліки.

Перший і другий способи придатні і для верстання прозових творів, інші використовують у віршованих текстах.

Ремарки ред.

Ремарки в драматичних текстах можуть бути двох видів:

  • пояснення за ходом усієї дії (зовнішні);
  • перед початком дії (внутрішні).

Найчасті ремарки розміщають по центру сторінки "окреми рядками".

Джерела ред.

  • Основи техніки творення книги [Текст] : Рекоменд. Міносвіти України як навч. посібник. — Львів: Каменяр, 2000. — 136 с.: табл., рис.

Див. також ред.