Драгоман — товмач, посол, перекладач.

лист Франциска I Іван-бею, драгоману Сулеймана Великого
титульна сторінка китайсько-російського словника, виданого в Пекіні в 1888 році, архімандритом Палладієм і старшим драгоманом Павлом Степановичем Поповим

Слово походить з арабскої мови (ترجمان, тарджуман — перекладач), вживається з XII ст. і запозичене з ділового лексикону часів Монгольської імперії і Османської Імперії, вживалося в діловодстві Війська Запорозького, держави Війська Запорозького (Гетьманщини), Російської імперії тощо.

Амеде Жобер був «улюбленим сходознавцем і драгоманом Наполеона».[1] Він супроводжував перського посла Мірзу Мухаммеда Резу Казвіні у замок Фінкенштейн для зустрічі з Наполеоном 27 квітня 1807 року щоб підписати угоду у Фінкенштейну. Малюнок Франсуа Мюлара.

Від цього слова походять прізвища Драгоман, Драгоманов тощо, зокрема прізвище відомого роду українських культурних діячів Драгоманових.

Література ред.

  • Словарь української мови. Борис Грінченко. Київ, 1907 — 1909.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Hamilton, Alastair; Groot, Alexander H. de; Boogert, Maurits H. van den (2000). Friends and rivals in the East: studies in Anglo-Dutch relations in the Levant from the seventeenth to the early nineteenth century. BRILL. с. 230ff. ISBN 9789004118546. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 14 березня 2011.