Драгиня
Драги́ня — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі.
| село Драгиня | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Мукачівський район |
| Громада | Великолучківська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21040010050032483 |
| Основні дані | |
| Населення | 552 |
| Площа | 0,809 км² |
| Густота населення | 682,32 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89650 |
| Телефонний код | +380 3131 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°28′28″ пн. ш. 22°28′00″ сх. д. / 48.47444° пн. ш. 22.46667° сх. д.Координати: 48°28′28″ пн. ш. 22°28′00″ сх. д. / 48.47444° пн. ш. 22.46667° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
104 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89650, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Зняцьово, вул. Гойди, 70 |
| Карта | |
  Драгиня | |
 Драгиня | |
| Мапа | |
| |
В урочищі Старе Село — поселення римсько-провінційної культури. Обабіч берегів Старої від села Зняцеве до села Драгиня — давньослов'янська курганна група. Досліджувалася С. І. Пеняком в 1961, 1965 роках.
Село засноване у ХІХ столітті
До 1924 р. територія тепершнього села була вкрита суспільними лісами, які раніше належали поміщикові Вірані Шандору. Першими жителями села були Лешко М. А., Бутела С, Лукач В., Мерцин Ю.,Криса М. З 1924 р. на території теперішньої Драгині вирубують ліси. Почалося переселення. Переселенці ці були бідняками, які немали землі в Зняцеві. Проте і в Драгині небуло легко, багато земель заливалося водою. В 1924 р.була заснована однокомплектна школа.
Церква Різдва пр. Богородиці. 1995.
Мурована церква базилічної форми, збудована в центрі села з 1993 до 1995 р. на місці старої школи, є першою церквою в селі.
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 472 особи, з яких 211 чоловіків та 261 жінка.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 550 осіб.[2]
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,64 % |
| угорська | 1,45 % |
| білоруська | 0,18 % |
| російська | 0,18 % |
| інші | 0,55 % |
Туристичні місця ред.
- В урочищі Старе Село — поселення римсько-провінційної культури.
- давньослов'янська курганна група.
- річка Мала Латориця
Примітки ред.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання ред.
- Погода в селі [Архівовано 5 березня 2008 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |