Дочка моя

Дочка моя;
італ. Figlia mia
	Італійський офіційний постер до фільму
Жанр	драма
Режисер	Лаура Біспурі
Продюсер	Марта Донцеллі; Грегоріо Паонесса;
Сценарист	Франческа Маньєрі; Лаура Біспурі;
У головних ; ролях	Валерія Голіно ; Альба Рорвахер
Оператор	Владан Радович
Композитор	Нандо Ді Косімо
Кінокомпанія	• Vivo Film; • Colorado Film Production; • Rai Cinema;
Дистриб'ютор	01 Distribution (Італія)
Тривалість	90 хв.
Мова	італійська
Країна	Італія
Рік	2018
Дата виходу	: 18 лютого 2018 (Берлінале) ; : 22 лютого 2018
IMDb	ID 7765120
Рейтинг	IMDb:
strandreleasing.com/films/daughter-of-mine

«Дочка моя» (італ. Figlia mia) — італо-німецько-швейцарський драматичний фільм 2018 року, поставлений режисеркою Лаурою Біспурі з Валерією Голіно та Альбою Рорвахер у головних ролях. Фільм брав участь в конкурсній програмі 68-го Берлінського міжнародного кінофестивалю 2018 року^[1]^[2] .

Сюжет ред.

У основі сюжету фільму історія 10-річної Вікторії, яка розривається між двома матерями: однією, яка виростила її з любов'ю, та другою, біологічною, яка інстинктивно прагне привернути доньку до себе. Три жінки борються з примітивними почуттями, маючи справу з душевними ранами і нерозривними зв'язками.

У ролях ред.


• Валерія Голіно	…	Тіна
• Альба Рорвахер	…	Анджеліка
• Сара Касу	…	Вікторія
• Удо Кір	…	Бруно
• Мішель Карбоні	…	Умберто

Знімальна група ред.

Автори сценарію — Франческа Маньєрі, Лаура Біспурі
Режисер-постановник — Лаура Біспурі
Продюсери — Марта Донцеллі, Грегоріо Паонесса
Співпродюсери — Віола Фюген, Мауриціо Тотті, Алессандро Усай, Міхаель Вебер, Ден Векслер
Оператор — Владан Радович
Композитор — Нандо Ді Косімо
Монтаж — Карлотта Кристіані
Художник-постановник — Іларія Садун
Художник з костюмів — Антонелла Каннароцці

Нагороди та номінації ред.

Список нагород та номінацій^[3]
Кінофестиваль/Кінопремія	Рік	Категорія	Номінант(и)	Результат	Дж
Берлінський міжнародний кінофестиваль	2018	Золотий ведмідь	Дочка моя	Номінація	^[2]

Примітки ред.

↑ Press Releases: Competition 68th Berlinale. Berlinale. 18 грудня 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 2 січня 201.
↑ ^а ^б Competition and Berlinale Special: Soderbergh, Diaz, Padilha, Ruizpalacios, and Lazarov in the Competition - Everett, Fischer Christensen, Lommel, Brinkmann, Nomura Schible, and Šulík in the Berlinale Special. Berlinale (англ.) . 22 січня 2018. Архів оригіналу за 03.02.2018. Процитовано 7.02.2018.
↑ Нагороди та номінації фільму Дочка моя на сайті IMDb (англ.)

Посилання ред.

Дочка моя на сайті IMDb (англ.) (станом на 7.02.2018)
Дочка моя на сайті MYmovies.it (італ.)
Дочка моя на сайті Cineuropa (англ.)(ісп.)(фр.)(італ.)

Це незавершена стаття про драматичний фільм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[BerlinDec18-1] Press Releases: Competition 68th Berlinale. Berlinale. 18 грудня 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 2 січня 201.

[Berlinale220118-2] а ^б Competition and Berlinale Special: Soderbergh, Diaz, Padilha, Ruizpalacios, and Lazarov in the Competition - Everett, Fischer Christensen, Lommel, Brinkmann, Nomura Schible, and Šulík in the Berlinale Special. Berlinale (англ.) . 22 січня 2018. Архів оригіналу за 03.02.2018. Процитовано 7.02.2018.

[3] Нагороди та номінації фільму Дочка моя на сайті IMDb (англ.)

[1]

[2]

[3]