Мико́ла Я́кович До́рохов (рос. Николай Яковлевич Дорохов; 20 травня 1920 — 24 квітня 1994) — радянський військовик, у роки Другої світової війни — кулеметник 104-го гвардійського стрілецького полку 36-ї гвардійської стрілецької дивізії 57-ї армії, гвардії сержант[1].

Микола Якович Дорохов
рос. Николай Яковлевич Дорохов
Народження 20 травня 1920(1920-05-20)
Мазалово
Смерть 24 квітня 1994(1994-04-24) (73 роки)
Томськ
Поховання Кладовище Бактін
Національність росіянин
Країна СРСР СРСРРосія Росія
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1942—1946
Партія КПРС
Звання старшина
Формування 36-а гв.сд
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Вітчизняної війни I ступеня
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Герой Радянського Союзу (1944). Почесний громадянин Томська.

Життєпис ред.

Народився в селі Мазалово, нині Томського району Томської області Росії, в селянській родині. Росіянин. Закінчив 7 класів школи і курси трактористів. Працював у колгоспі, згодом — у МТС.

До лав РСЧА призваний Туганським РВК Новосибірської області у серпні 1942 року. У діючій армії — з жовтня того ж року. Воював на Сталінградському, Воронезькому, Степовому, 2-му та 3-му Українських фронтах.

Особливо кулеметник 104-го гвардійського стрілецького полку 36-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії сержант М. Я. Дорохов відзначився при визволенні Харківської області.

У 1946 році старшина М. Я. Дорохов демобілізувався. Мешкав у Томську, до виходу на пенсію працював слюсарем-інструментальником на заводі вимірювальної апаратури. Член КПРС з 1950 року.

Нагороди ред.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії сержанту Дорохову Миколі Яковичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1439)[2].

Також нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985) і медалями.

Примітки ред.

  1. Військове звання вказане на момент представлення до звання Героя Радянського Союзу.
  2. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 22 февраля 1944 года [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 5 марта (№ 13 (273)). — С. 1

Посилання ред.

  • Дорохов Микола Якович. // Сайт «Герои страны» (рос.).