Дормілон плямистодзьобий
Дормілон плямистодзьобий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Muscisaxicola maculirostris D'Orbigny & Lafresnaye, 1837 | ||||||||||||||||
Ареал виду Проживання впродовж року Гніздування | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дорміло́н плямистодзьобий[2] (Muscisaxicola maculirostris) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Андах.
Опис ред.
Довжина птаха становить 14-15 см. Верхня частина тіла сіро-коричнева, голова і надхвістя теменіші. Нижня частина тіла білувата, іноді з жовтуватим або сіруватим відтінком. Навколо очей світлі плями. Дзьоб зверху чорнуватий, знизу жовтуватий. На махових перах коричнюваті або охристі смуги. Хвіст чорний, крайні стернові пера білі.
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:[3]
- M. m. niceforoi Zimmer, JT, 1947 — Східний хребет Колумбійських Анд (Бояка і Кундінамарка);
- M. m. rufescens Berlepsch & Stolzmann, 1896 — Еквадорські Анди (від Пічинчи до Асуая);
- M. m. maculirostris d'Orbigny & Lafresnaye, 1837 — Анди від Перу до південної Аргентини і Чилі.
Поширення і екологія ред.
Плямистодзьобі дормілони гніздяться в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Аргентині і Чилі. Популяції, що мешкають в центрі і на півдні Аргентині і Чилі взимку мігрують на північ. Плямистодзьобі дормілони живуть серед скель та у високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 1000 до 4000 м над рівнем моря, поодинці або парами, іноді невеликими зграйками. Живляться комахами. Під час сезону розмноження самці виконують демонстраційні польоти, швидко взлітають з розправленими крилами і хвостом, а потім різко падають донизу. Гніздяться в невисоких чагарниках на скилах гір або в заглибинах між камінням.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Muscisaxicola maculirostris. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 25 січня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |