Дора Заславські
Дора Заславські (англ. Dora Zaslavsky Koch; 18 липня 1904, Кременчук, Російська імперія — 9 вересня 1987, Нью-Йорк, США) — американська фортепіанна педагогиня.
| Дора Заславські | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 18 липня 1904 |
| Місце народження | Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 9 вересня 1987 (83 роки) |
| Місце смерті | Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Громадянство | США |
| Професії | музична педагогиня, піаністка |
| Освіта | Мангеттенська школа музики |
| Інструменти | фортепіано |
| Заклад | Мангеттенська школа музики |
Життєпис ред.
Народилася 1904 року в єврейській родині. Наступного року разом з батьками переїхала до США. Почала навчатися музиці у Джанет Шенк, засновниці Мангеттенської школи музики, потім навчалася там же у Гарольда Бауера. В 1920 році стала першою аспіранткою цього навчального закладу. Пізніше вдосконалювала свою майстерність під керівництвом Вільгельма Бакхауза. Надалі кілька десятків років, аж до 1985 року, викладала у своїй alma mater.
Творчість ред.
Серед найбільш відомих учнів Заславські були, зокрема, Еббі Саймон. Він вважав, що саме Заславські «відкрила йому очі на всілякі сфери музики, про яких він раніше не підозрював»[1], і Томас Ріхнер, чия книга «Керівництво з виконання фортепіанних сонат Моцарта» (англ. Orientation for Interpreting Mozart's Piano Sonatas; 1953) присвячена «Дорі Заславські, чиє наставництво і натхнення відкрило мені справжні музичні цінності» (англ. To Dora Zaslavsky, through whose guidance and inspiration I have discovered true musical values). У Дори Заславські також навчалися Роберт Гамільтон, Давид Бар-Ілан, Ерік Ларсен.
Особисте життя ред.
Після короткочасного першого шлюбу Заславські в 1935 році[2] вийшла заміж за художника Джона Коха, з яким прожила до кінця його життя. Коху належить портрет дружини (1942), в якому критика бачила відсилання до Рубенса та Гойї; дружина з'являлася і на інших його картинах — зокрема, на жанровому полотні «Інтерлюдія» (1963), де пропонує оголеній моделі в майстерні художника чашку чаю[3].
Примітки ред.
- ↑ англ. opened my eyes to all kinds of music I did not even know existed. Abbey Simon: Evolution of 'a Pianist's Pianist [Архівовано 30 вересня 2018 у Archive.is] // The New York Times, 26.02.1988.
- ↑ У деяких джерелах помилково 1933.
- ↑ John Koch. Interlude, 1963 [Архівовано 6 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Memorial Art Gallery of the University of Rochester
Посилання ред.
- Фортепіанний спадок. Дора Заславски і Констанс Кін [Архівовано 4 січня 2020 у Wayback Machine.]: Відео від Манхеттенської школи музики