Донька священника

«Донька пастора» (англ. A Clergyman's Daughter) – роман англійського письменника Джорджа Орвелла, вперше опублікований 1935 року. За формою написання цей роман є одним з найбільш експериментальних у автора – один з розділів написаний як драматичний твір, також відзначається використання фрагментарної наративної структури та техніки потоку свідомості.

Донька священника
англ. A Clergyman's Daughter
Жанр	роман
Форма	роман
Автор	Джордж Орвелл
Мова	англійська
Опубліковано	1935
Країна	Велика Британія
Видавництво	Victor Gollanczd
Опубліковано українською	«Видавництво Жупанського» (2021 рік)
Попередній твір	Бірманські будні

Автор заповів вилучити з твору деякі частини та не передруковувати твір у першому виданні після його смерті. Орвелл дозволяв будь-які видання його творів, які «забезпечать бодай якусь копійчину моїм нащадкам», тож до нас роман дійшов саме в оригінальній версії.

Історія написання

1929 року, після повернення з Парижа, Джордж Орвелл переїхав до своїх батьків у Саутволд, де він познайомився з Брендою Салкельд – учителькою фізкультури в школі святого Фелікса та донькою пастора. Згодом письменник їй освідчився, однак Бренда йому відмовила. Вони довго лишалися друзями, і жінка часто писала Орвеллу листи, в яких описувала свої враження від його творів.

Після невдалої спроби одружитися Орвелл вирушив до Лондона, вдягнувшись як волоцюга, і два місяці прожив у графстві Кент, де збирав хміль разом з іншими бідняками. Там письменник почав вести щоденник, більшість фрагментів якого були так чи інакше використанні в «Доньці пастора».

На початку 1932 року Орвелл почав викладати в школі Гейс (західний Лондон), де почав взаємодіяти з місцевою церквою. Звільнившись з цієї школи, він перейшов до більшого закладу освіти, який був змушений покинути через туберкульоз. Після хвороби Джордж Орвелл повернувся до Саутволда, де в січні 1934 року почав працювати над «Донькою пастора». У жовтні того ж року твір був дописаний.

Видавець Віктор Голланц, побоюючись гострої реакції на роман, наполіг на кількох змінах, і 11 березня 1935 року роман був виданий.  

Сюжет

Головною героїнею роману є Дороті Хейр, донька превелебного Чарльза Хейра, життя якої оберталося навколо служіння Богу та громаді. Двадцятисемирічна Дороті була щирою вірянкою, боялась будь-якого осуду й карала себе за найменші огріхи. Життя жінки перевернулося з ніг на голову, коли вона втратила пам’ять. Дороті прибилася до банди волоцюг – разом вони займалися жебрацтвом і дрібними крадіжками. З того моменту її цікавило лише виживання, а віра геть її покинула. Тиняючись з бандою різними містами, Дороті роздумувала про життя. Після того, як її знайшли, до неї поступово повернулася пам’ять. Дороті знов оселилася в рідному місті, але старий спосіб життя –тепер був лише звичкою. Дороті повністю втратила віру, усвідомлюючи, що змінювати щось вже пізно.  

Проблематика твору

Як і сам Орвелл, Дороті була заручницею бідності та мусила працювати на полі. У творі автор критикує постійне зниження заробітних плат та співчуває усім, хто вимушений заробляти на життя важкою фізичною працею. Орвелл показав життя таких людей з різних сторін: деякі шукали радість у тому становищі, заручниками якого стали, але більшість працівників клялися, що більше ніколи не підуть працювати на поле, де через бідність знову опинялися наступного року.

Після кількох років викладання в школі Орвелл мав що сказати про систему освіти. Автор обурювався тим, як сильно капіталізм укорінився в шкільній освіті, що розкрив через одну з героїнь. Шкільна вчителька місіс Кріві була відверто прихильна до дітей, чиї батьки могли зробити більші пожертви школі. Кріві берегла найкращу їжу в школі для заможніших дітей та змушувала бідніших дітей в їдальні сидіти окремо та харчуватися недоїдками.

Фінансова нерівність також частково наштовхнула Дороті на роздуми про несправедливість світі, що зрештою призвело до того, що вона втратила віру. Орвелл описує духовну посуху, в якій живе сучасна Англія, крізь вуста головної героїні роздумуючи про релігію та весь тиск навколо цієї теми, благодійність і сенс життя без Бога.  

Критика

«Донька пастора» вважається експериментальним романом, хоча сам Орвелл називав його одним зі своїх найгірших творів та заборонив будь-який передрук за свого життя. Попри негативні оцінки автора, твір оцінили критики, виділивши перший та третій розділ.  

Вінсент МакГ'ю порівняв роман з творами Джорджа Гіссінга та порівняв «Доньку пастора» з Діккенсом та Гіссінгом, творчість яких також перегукувалась з бідністю та соціальною нерівністю.

Біограф Орвелла, Девід Джон Тейлор, вказував на схожість між «Донькою пастора» і найпопулярнішим романом автора – «1984»: обидва романи описують страждання людей, яких придушує «більша сила», та боротьбу, яка закінчується примиренням з діями режиму. Тейлор стверджує, що Дороті пройшла цикл, який через багато років буде детальніше описаний через долю головного героя «1984». Саме завдяки доробку Девіда Тейлора в сучасному літературознавстві «Донька пастора» розглядається як попередник «1984».