Вікіпедія

Донна Гаравей

Американська науковиця у галузі науки і техніки

Донна Гаравей (англ. Donna Haraway, нар. 6 вересня 1944, Денвер, США) — Почесний професор факультету феміністських досліджень і факультету історії свідомості Каліфорнійського університету в Санта-Крузі. Гаравей вважають однією з основоположниць кіберфемінізму та «нового матеріалізму», центральною фігурою в сучасній епістемології, феміністських (і не тільки) дослідженнях науки та технологій та постгуманізму.

Донна Гаравей
Donna Haraway
Народження 6 вересня 1944(1944-09-06) (79 років)
Денвер, США
Громадянство (підданство)  США[1][2]
Знання мов
  • англійська[3][4] і французька
    • Діяльність
  • соціолог, викладачка університету, історик, біолог, нехудожня письменниця
    • Викладала Університет Каліфорнії в Санта-Крус, Європейська вища школаd, Університет Джонса Гопкінса і Гавайський університет
    Член Британська академія
    Основні інтереси Філософія науки, фемінистична епістемологія
    Alma mater Єльський університет, Коледж Колорадо і Університет Колорадо
    Зазнала впливу
  • Джордж Евелін Хатчинсон і Грегорі Бейтсон
    • Вчителі Grace Evelyn Pickfordd[5]
    Визначний твір
  • When Species Meetd, A Cyborg Manifestod і Staying with the Troubled
    • Нагороди
    CMNS: Донна Гаравей у Вікісховищі

    Авторка есе «Маніфест кіборгів: наука, технологія та соціалістичний фемінізм 1980-х» (1985) та численних статей та монографій з епістемології, сучасної філософії, досліджень науки та технологій, а також феміністської та квір-теорії.[6] За книгу «Modest_Witness Second_Millennium. FemaleMan©Meets_OncoMouse™: Feminism and Technoscience» Гаравей у 1999 році була удостоєна премії імені Людвіга Флека, яка щороку присуджується за найкращу діяльність в галузі науки і технологій.

    Життєпис ред.

    Донна Джин Гаравей народилася 1944 року в Денвері, штат Колорадо (США). Батько Гаравей був спортивним журналістом Денвер-Пост, а її мати, ірландська католичка, померла, коли Донні було 16 років. Гаравей відвідувала середню школу в Академії Святої Марії в селі Черрі Гіллз, штат Колорадо і мала потрійну спеціалізацію в зоології, філософії та літературі в Колорадському коледжі. Після коледжу Гаравей переїхала до Парижа та вивчала еволюційну філософію та теологію у Фонді П'єра Теяра де Шардена по стипендії Фулбрайта. Вона захистила свій докторський ступінь з біології в Єльському університеті в 1970 році, написавши дисертацію про застосування метафори у формуванні експериментів в експериментальній біології під назвою «The Search for Organizing Relations» опублікована під заголовком «Crystals, Fabrics, and Fields: Metaphors of Organicism in Twentieth-Century Developmental Biology».[6] Гаравей із середини 1990-х років стала справжньою академічною зіркою. Індекси цитування її текстів постійно зростають, її називають «однієї з головних феміністських теоретиків науки» (Lederman, 2002, p. 164) та "однією з небагатьох письменниць-феміністок, яка отримала статус автора і згадується і цитується як феміністками, так і не феміністками (Sofoulis, 2003, p. 63), а перед лекцією в Гарвардському університеті вона була представлена як «настільки знаменита в академічному світі, наскільки це можливо» (Grebowicz, Merrick, 2013, p. 10).

    «Маніфест кіборгів» ред.

    У 1985 році Гаравей опублікувала есе «Маніфест кіборгів: наука, технологія та соціалістичний фемінізм 1980-х» в американському журналі «Socialist Review». Хоча більшість ранньої роботи Гаравей була сконцентрована на тому, щоб підкреслити зміщення в науковій культурі на користь маскулінності, вона також зробила великий внесок у феміністські дослідження XX століття. Для Гаравей Маніфест відповідав на зростаючий консерватизм у 1980-х роках у США, коли феміністки, щоб мати якесь реальне значення, мали взяти до уваги своє становище в тому, що вона називає «інформатикою домінування».[7][8] Жінки більше не були поза ієрархією привілейованих бінарностей, а були глибоко вплетені, експлуатувалися мережевою гегемонією та брали участь у ній, і мали формувати свою політику в цих умовах.

    Згідно з «Маніфестом» Гаравей, «немає нічого в жінках як таких, що природно поєднувало б їх у єдину категорію. Немає навіть такого стану, як „буття жінкою“, сама по собі дуже складна категорія, сконструйована у спірних наукових дискурсах про сексуальність та інші соціальні практики»[7]. Кіборгу не потрібна стабільна, есенціалістська ідентичність — стверджує Гаравей — і феміністам варто задуматися про створення коаліцій, заснованих на «близькості», а не на ідентичності. Щоб обґрунтувати свій аргумент, Гаравей аналізує спільність «women of color», пропонуючи її як один із можливих прикладів політики близькості. Використовуючи термін, введений теоретиком Челою Сандовал, Гаравей пише, що «опозиційну свідомість» можна порівняти з політикою кіборгів, тому що замість підкреслення ідентичності, вона показує, як близькість виникає в результаті «іншості, відмінності та специфіки»[6][7].

    Бібліографія ред.

    • Crystals, Fabrics, and Fields: Metaphors of Organicism in Twentieth-Century Developmental Biology, 1976. ISBN 978-0-300-01864-6
    • «Manifesto for Cyborgs: Science, Technology, and Socialist Feminism in the 1980s», Socialist Review 80 (1985): 65-108.
    • «Situated Knowledges: The Science Question in Feminism and the Privilege of Partial Perspectives», Feminist Studies 14.3 (1988): 575—599.
    • Primate Visions: Gender, Race, and Nature in the World of Modern Science, Routledge: New York and London, 1989. ISBN 978-0-415-90294-6
    • Simians, Cyborgs and Women: The Reinvention of Nature, New York: Routledge, and London: Free Association Books, 1991 (includes «A Cyborg Manifesto»). ISBN 978-0-415-90387-5
    • Modest_Witness Second_Millennium.FemaleMan©Meets_OncoMouse™: Feminism and Technoscience, New York: Routledge, 1997 (winner of the Ludwig Fleck Prize). ISBN 0-415-91245-8
    • How Like a Leaf: A Conversation with Donna J. Haraway, Thyrza Nichols Goodeve, New York: Routledge, 1999. ISBN 978-0-415-92402-3
    • The Companion Species Manifesto: Dogs, People, and Significant Otherness, Chicago: Prickly Paradigm Press, 2003. ISBN 0-9717575-8-5
    • When Species Meet, Minneapolis: University of Minnesota Press, 2007. ISBN 0-8166-5045-4
    • Staying with the Trouble: Making Kin in the Chthulucene, Durham: Duke University Press, 2016. ISBN 978-0-8223-6224-1
    • Manifestly Haraway, Minneapolis: University of Minnesota Press, 2016. ISBN 978-0-8166-5048-4
    • Гаравей Д. Залишаючись зі смутою. Заводити родичів у Хтулуцені. Перм: Гіле Прес, 2020.
    • Гаравей Д. Маніфест кіборгів: наука, технологія та соціалістичний фемінізм 1980-х ., Пекло Маргінем Прес, 2017—128 с.

    Див. також ред.

    Примітки ред.

    1. ↑ http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/14484528.2011.554162
    2. ↑ LIBRIS — 2004.
    3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    4. ↑ CONOR.Sl
    5. ↑ Conniff R. House of lost worlds: dinosaurs, dynasties, and the story of life on earth — 2017. — ISBN 978-0-300-22692-8
    6. ↑ а б в Donna Haraway // Wikipedia. — 2017. — 22 July.
    7. ↑ а б в Haraway, Donna (1990). «A Cyborg Manifesto: Science, Technology, and Socialist-Feminism in the Late Twentieth Century». Simians, Cyborgs and Women: The Reinvention of Nature. Routledge. pp. 149—181. ISBN 978-0-415-90387-5
    8. ↑ Glazier, Jacob W. (2016). The Wiley Blackwell Encyclopedia of Gender and Sexuality Studies. John Wiley & Sons, Ltd. ISBN 978-1-118-66321-9. doi:10.1002/9781118663219.wbegss318/ab

    Посилання ред.

    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Донна_Гаравей&oldid=41013487