Вікіпедія

Донецький християнський університет

Донецький Християнський Університет (ДХУ) — вищий богословський протестантський навчальний заклад, який розташовувався в Донецьку, Україна. Університет є одним із засновників Євро-Азіатської Акредитаційної Асоціації. Спочатку позиціонував себе, як баптистський. [1] Тимчасово призупинив свою діяльність, будучи вже екуменічно орієнтованим, в 2014 році.

Ціль ред.

Метою ДХУ є підготовка священнослужителів: пастирів, місіонерів, а також викладачів, богословів, керівників християнських організацій. Сфера навчальної діяльності університету обмежена євангельськими й протестантскими деномінаціями, насамперед , євангельськими християнами-баптистами

Історія ред.

Донецький християнський університет був заснований в 1991 році місіонерським товариством «Світло Євангелія», філіал якого діяв у місті Макіївка, за допомогою Денверскої семінарії (Колорадо, США).

На початку школа мала назву Донецький біблійний коледж. Процесом придбання й ремонту приміщень під коледж безпосередньо у самому Донецьку керував директор Донецького відділення РЄ (тепер місія «Світло Воскресіння») Леонід Картавенко.

На першому етапі Біблійний коледж мав тільки однорічну програму з підготовки місіонерів, яка була створена спільними зусиллями професора Денверської семінарії Раймонда Пригодича й правлінням місіонерського суспільства «Світло Євангелія». Програма була розрахована на підготовку широкопрофільного працівника, що може й почати роботу зі створення нової помісної церкви й розвивати її на перших етапах росту.

Восени 1991 року в Донецькому Біблійному коледжі своє навчання почали 56 студентів з різних регіонів колишнього Радянського Союзу. Першим керівником школи тоді став Мельничук Олексій Іванович. Він був у цій якості до 2002 року, а у 2018 році став бенефіціаром юридичної особи цього університету, формально вже недіючого з 2014 року в Донецьку).

Перші два роки в школі здійснювалася тільки однорічна інтенсивна місіонерська підготовка. В 1993 р. була почата трирічна програма «Бакалавр богослов'я». У цьому ж році Донецький Біблійний коледж зареєстрований як громадська організація — Донецький християнський університет.

Саме у місті Макіївка (вулиця Суздальська, будинок 30) у 1997 році було заново зареєстровано Донецький християнський університет, за цією ж адресою в 2007 році зареєстрована фактично дочірня від нього структура - баптистьска загальноосвітня школа "Глорія". Саме у 1997 році ДХУ перереєстрований як релігійна організація, що має офіційними засновниками одночасно два союзи: Всеукраїнський союз об'єднань євангельських християн-баптистів і Братство Незалежних Церков і Місій ЄХБ України. Найвищим органом управління університету стає Рада Піклувальників.

В 1997 році програма «Бакалавр богослов'я» була перетворена в чотирирічну, а також була додана трирічна програма «Бакалавр місіології».

Навесні 2002 року Рада Піклувальників пропонує на посаду ректора ДХУ нову кандидатуру — Сергія Рибікова. Під його керівництвом університет продовжує пошук нових можливостей для підвищення ефективності свого служіння і до сьогодні.

У 2003 році відкрилася нова програма «Бакалавр церковного служіння» очно-заочної форми.

У 2006-го року в допомогу помісним церквам були відкриті й продовжують працювати дві сертифікатні програми: «Школа проповідників» і «Йдучи за Великим Вчителем» (програма для підготовки вчителів недільних шкіл).

У вересні 2006-го року в м. Балаклея (Харківська обл.) разом із церквою ЕХБ «Світло Євангелія» університет відкрив очно-заочну програму «Основи богослов'я і місії». У травні 2008 року відбувся перший випуск цієї програми.

У 2007 навчальному році навчальна частина університету об'єднала програми «Бакалавр богослов'я», «Бакалавр міссіології» і «Бакалавр церковного служіння» в одну програму «Бакалавр» зі спеціалізаціями у відповідних областях.

У 2008 році в університеті відкриті дві нові програми: «Бакалавр соціальної роботи» і «Основи християнського світогляду».

У цей час університет продовжує своє служіння й будує плани про подальший розвиток. У зв'язку із цим у ДХУ працює комітет зі стратегічному плануванню розвитку університету на найближчі 13 років («Стратегія −2020»).

Крім цього, на базі університету створена робоча група, що займається дослідженням з відкриття в університеті гуманітарного факультету. Надалі планується одержання державної акредитації[2]

У 2010 році до ДХУ було приєднано Донецький регіональний біблійний коледж.

У 2012 році ректором навчального закладу став Михайло Черенков, який до нового призначення займав посаду віце-президента Асоціації «Духовне відродження».

Сучасне становище ред.

9 липня 2014 року кампус університету був захоплений воєнізованими формуваннями самопроголошеної Донецької народної республіки. [3]. Вузом тоді керував, в умовах переїзду колишнього ректора Черенкова до Києва, та в умовах відсутності в Донецьку нового ректора і президента Мельничука, єдина уповноважена особа - директор реабілітаційного центру "Твоя перемога", пастор Штейн Олег Азізович, проректор з адміністративних питань ДХУ.

Співробітники навчального закладу вимушено залишили територію університету, оскільки вона стала базою терористів ДНР [4][5][6].

У 2017-2018 роках були зроблені спроби відновити діяльність університету в Києві. Зокрема, 21 червня 2017 року університет офіційно змінив свою юридичну адресу з м. Макіївка Донецької області на одну з квартир Києва (вул. В. Липківського, будинок 7, квартира 12).

Але вже 21.06.2018 року змінився юридичний керівник даної організації: якщо раніше був Черенков Михайло Миколайович (котрий де-факто з 2014 року не керував через свою еміграцію до Канади), то з того часу керівником став Мельничук Олексій Іванович.

Фактично, місію ДХУ продовжив у 2017 році Київський християнський університет баптистів.

Керівництво ред.

Ректори:

  • 1991—2002 О.І.Мельничук
  • 2002—2009 Рибіков Сергій Федотович (пастор євангельських християн, громадянин РФ, паралельно очолював баптистів у місті Краснодарі, куди й повернувся у 2009 році)
  • 2009-2012 О.І.Мельничук
  • 23 червня 2012 - 1 вересня 2013 - Черенков Михайло Миколайович (2013 року переїхав до Києва) [7].

Відомі проректори:

  • Реймонд (Рей) Пригодич (Raymond Paul Prigodich), 1941 року народження, пастор і публіцист, мешканець м. Кросвіль (штат Теннесі), проректор ДХУ з навчальної роботи в 2000-2002 роках
  • Солоха Сергій Вікторович, проректор ДХУ з навчальної роботи в 2002-2003 роках і в 2008-2012 роках, пастор з Харкова.
  • Девід Хонер (David Mark Hoehner), 1974 року народження, уродженець м. Даллас (штат Техас), магістр теології Далласької теологічної семінарії 1998 року, фахівець з питань міжнародної економіки, баптистський публіцист, проректор ДХУ з навчальної роботи в 2003-2006 роках
  • Соломко Володимир Борисович, проректор ДХУ з наукової роботи в 2006-2008 роках [8].
  • Дятлик Тарас Миколайович, пастор євангельських християн, згадувався у якості проректора ДХУ з навчальної роботи в 2006-2008 роках. Голова правління ГО "Євангельська акредитаційна теологічна асоціація", член Міжнародної ради по євангельській богословській освіті (в рамках Всесвітнього євангельського альянсу), член Наглядової ради асоціації "Богослови без кордонів", регіональний директор United World Mission (Overseas Council) по Східній Європі та Центральній Азії в області розвитку богословських освітніх систем. Випускник Донецького християнського університету 1997 року (бакалавр богослов'я); магістр богослов'я в області текстології Нового Заповіту (Євангельський богословський факультет; Лувен, Бельгія) 2005 року; захистив у 2021 році в Києві дисерацію на тему «Феномен конфляції у Візантійському типі тексту Нового Завіту» (Шифр та назва спеціальності 09.00.14 богослов’я. Спецрада Д 26.053.21 Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова).
  • Панич (в дівоцтві Назаркіна) Олена Іванівна, проректор з наукової роботи ДХУ в 2009-2013 роках, кандидат історичних наук, була розкритикована баптистами у 2012 році за висловлювання на підтримку ЛГБТ, а також за волонтерську роботу в штабі кандидата в депутати Верховної Ради, який був адвокатом ЛГБТ-спільноти Києва. [9]. Влітку 2013 року Олена відкрито виступила на підтримку шлюбів ЛГБТ-спільноти. [10]. Далі, вже у вересні 2013 року була увільнена. [11]. Назаркіна Олена Іванівна захистила у 2003 році в Донецьку дисертацію на тему: "Протестантські конфесії України в 90-ті роки ХХ ст.: баптистські та п'ятидесятницькі течії : Дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Донецький національний ун-т. — Донецьк, 2003". Її родич Панич Аркадій Олегович також був викладачем ДХУ.
  • Павлюк Петро Аркадійович, проректор ДХУ з навчальної роботи в 2013-2014 роках, пастор з Одеси.

Відомі викладачі ред.

До 2002 року ректор ДХУ Мельничук та один з кураторів та спонсорів ДХУ Рей Пригодич мали гострий конфлікт.

До 2005 року в ДХУ регулярно викладав швейцарський християнський проповідник Іво Засек (Ivo Sasek). Однак у 2005 році ректор ДХУ Сергій Рибіков припинив з ним будь-які стосунки, та оголосив вчення Засека "небіблійним". Про це ДХУ видав окрему брошуру: "Евангельский взгляд на учение Иво Засека. Донецк: Донецкий Христианский университет, 2005. — 19 с."

До 2014 року викладачами університету працювали, серед громадян України, керівник групи прославлення Юрій Кусяк, Вячеслав Халанський, Ростислав Ткаченко, Ігор Кобяковський, Віктор Жердев, Ігор Тарарощенко, Станіслав Каспров, Ольга Зайцева, Надія Ружина, Сергій Солоха, Яна Крючкова, Вячеслав Литвиненко, Андрій Платовський, Олександр Нагірняк, Вячеслав Халанський (директор дитячого християнського табору в Криму), Анна Ляліна, а також член церкви євангельських християн "Надія" Дятлик Тарас Миколайович (у 1997 році став бакалавром богослов'я (Донецький християнський університет), до 1998 року викладач Рівненського біблійного коледжу, у 2002-2014 роках викладав у Донецьку, а на даний час - один з керівників приватної наукової установи "Східноєвропейський інститут теології" у м. Рівне). [12].

Професором ДХУ був відомий вчений-креаціоніст Головін Сергій Леонідович. [13].

Керівниками інформаційно-аналітичного відділу ДХУ стали фахівець ДХУ по звязкам з громадськістю, пастор Юрій Марков (з м. Краматорськ, ведучий християнського телеканалу «ТБН (Телевидение без насилия) - Россия», від якого в 2022 році відокремився телеканал "ТБН-Україна"), та Галина Павлюк (з Донецька).

Також працювали громадяни РФ Олексій Сінічкін та Сергій Барков з Москви, Павло Тогобицький з Новосибірська, Зоя Бардіна, Андрій Мальцев, Ольга Зайцева з Іжевська, Володимир Опанасюк з м. Ульяновськ.

Скандальними подіями в житті ДХУ стали переходи двох викладачів: Сергія Кобзаря і Дениса Лапіна (начальника відділу зовнішніх зязків ДХУ до 2014 року) у православну віру.

Крім того, перейшли у православну віру також випускники ДХУ: Сергій Берьозкін з м. Лисичанськ (став православним священиком), Олександр Зайчиков (очолив громаду так званої "Апостольської православної церкви" у м. Абинськ Краснодарського краю), та інші.

Примітки ред.

  1. ↑ https://web.archive.org/web/20091211234332/http://old.risu.org.ua/ukr/resourses/ukrweb/protestant
  2. ↑ Інформація цього розділу взята з офіційного сайту ДХУ
  3. ↑ https://vsirazom.ua/news/138-zakhvatchiki-khristian-aktivizirovalis-v-donetske-i-donetskoj-oblasti-obzor-za-iyul-1-chast
  4. ↑ Террористы ДНР захватили Донецкий христианский университет [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.] // iPress.ua, 10.07.2014.
  5. ↑ Христианство между Донецком и Москвой [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 12.07.2014.
  6. ↑ Донецкий христианский университет стал российской военной базой [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // ІнформНапалм, 30.12.2015.
  7. ↑ https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2,_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87
  8. ↑ https://web.archive.org/web/20071123163219/http://dcu.donbass.com:80/rus/study/study.htm
  9. ↑ https://maranatha.org.ua/cnews/r/93122
  10. ↑ https://maranatha.org.ua/cnews/r/93121
  11. ↑ https://cerkvi.com/news/39988
  12. ↑ https://web.archive.org/web/20100413164602/http://dcu.org.ua/ru/teachers.php
  13. ↑ https://creationism.org/crimea/about.html

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Донецький_християнський_університет&oldid=42362449