Гне́й Домі́цій А́нній Ульпіа́н (повне ім'я лат. Gnaeus Domitius Annius Ulpianus або стисліше Domitius Ulpianus; нар. 170 , м. Тір, Фінікія, тепер м. Сур Ліванпом. 228, Рим) — визначний давньоримський юрист та державний діяч часів правління династії Северів; величезна кількість правових позицій з творів Ульпіана увійшла до складу Дигест імператора Юстиніана.

Доміцій Ульпіан
Domitius Ulpianus
статуя Ульпіана в Палаці правосуддя в Брюсселі роботи бельгійського скульптора Антуана Фелікса Буре[en] (1883р., уявний скульптурний портрет)
Ім'я при народженні Доміцій Ульпіан
Народився близько 170
Тір
Помер близько 228
Рим, Римська імперія[1]
Підданство Римська імперія
Національність фінікієць
Діяльність державний діяч, юрист
Відомий завдяки автор Liber singularis regularum, Ad Sabinum, Ad edictum
Знання мов латина
Посада префект преторія

Життєпис ред.

Народився у місті Тір. За національністю був фінікійцем. Свою кар'єру розпочав есесором (радником) з права при преторі. Після цього очолював відомство прохань імператорської канцелярії. У 205 році призначається есесором при префекті преторії Папініані. Після цього при імператорах Каракаллі та Еліогабалі займав посади префект анонія, начальника імператорської канцелярії.

За імператора Александра Севера Ульпіан у березні 222 року стає префектом аннони, а у грудні того ж року — префектом преторія. Спочатку він виконував свої обов'язки разом з двома колегами — Флавіаном і Хрестом, але незабаром обидва вони були страчені за звинуваченням у змові, Ульпіан залишився єдиним префектом. Він мав великий вплив на молодого імператора й користувався при імперської дворі великою повагою та впливом. Його учнем був Геренній Модестін. Під час чергових інтриг при дворі Доміція Ульпіана було вбито.

Правові погляди та юридичні твори Ульпіана ред.

У творчості Ульпіана помітний вплив стоїцизму на його думки про право. За Ульпіаном право поділяється на три роди (за природою норм права):[2]

Перший — Природне право, яке стосується усіх живих істот.

Другий — Право народів (Jus gentium), яке стосується лише людей.

Третій — Цивільне право, яке належить до відомого політичного цілого.

Особливою увагу в Ульпіана користувався принцип справедливості у праві, судових відносинах.

За Ульпіаном право всезагальне, об'єктивне, знаходиться поза волею людини, головний закон природи. Юриспруденція, згідно з Ульпіаном, — це знання божественних та людських справ, наука про справедливе та несправедливе.

У доробку Ульпіана є 30 трактатів об'ємом у 250 томів. Розквіт літературної та правничої діяльності Ульпіана припадає на 211–222 роки. Основним твором з права Ульпіана є Liber singularis regularum, який був побудований за принципом «Інституцій» іншого відомого правника Гая. У 426 році імператором Валентиніаном праці Ульпіана визнані обов'язковими поряд з працями чотирьох інших видатних давньоримських правників.

Основні твори ред.

  • коментар до едикту (Ad edictum, виклад преторського права) — 83 книги;
  • коментар до Сабіна (Ad Sabinum, коментарі цивільного права — 50 книг);
  • "Книга правил" (Liber singularis regularum).

Література ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Czech National Authority Database
  2. Александр Марей - Источники римского права (uk-UA). Процитовано 30 жовтня 2019.