Доменік Мобіліо (англ. Domenic Mobilio, 14 січня 1969, Ванкувер — 13 листопада 2004, Бернабі) — канадський футболіст, що грав на позиції нападника.

Ф
Доменік Мобіліо
Особисті дані
Народження 14 січня 1969(1969-01-14)
  Ванкувер, Канада
Смерть 13 листопада 2004(2004-11-13) (35 років)
  Бернабі, Канада
Зріст 183 см
Громадянство  Канада
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987–1993 Канада «Ванкувер 86ers» 152 (104)
1993–1994 Шотландія «Данді» 2 (0)
1994–2000 Канада «Ванкувер 86ers» 128 (63)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1987 Канада Канада U-20  ? (?)
1986–1997 Канада Канада 26 (3)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за «Ванкувер 86ers», а також національну збірну Канади.

Клубна кар'єра ред.

Народившись у місті Ванкувер, Мобіліо майже усю свою футбольну кар'єру провів у місцевому клубі «Ванкувер 86ers», де грав з 1987 по 2000 рік, спочатку в Канадській футбольній лізі[en], вигравши цей турнір чотири рази поспіль з 1988 по 1991 рік, з 1993 року грав в Американській професійної лізі футболу[en] (APSL), а з 1995 року в новоствореній А-лізі, забивши загалом 167 голів в 280 іграх в професіональному футболі Канади і Сполучених Штатів. Також він був шість разів включений на «матч всіх зірок» (CSL — 1988, 1990, і 1991; APSL — 1993 і 1996; A-League — 1997).

Окрім «Ванкувера», Мобіліо у сезоні 1993/94 зіграв два матчі за «Данді» у вищому шотландському дивізіону. Також окрім виступів за «Ванкувер» у великому футболі паралельно протягом усього часу паралельно грав і за команди з індор-сокеру — «Балтимор Бласт»[en] (1989—1992, 182 ігор та 171 голів), «Гаррісбург Гіт»[en] (1993—1996, 46 ігор та 72 голи), «Едмонтон Дріллерз»[en] (1996—1999, 79 ігор та 92 голи), «Філадельфія Кікс»[en] (1999—2000, 59 ігор та 96 голів) і «Детройт Рокерз»[en] (2000—2001, 15 ігор та 27 голів).

Виступи за збірні ред.

Залучався до складу молодіжної збірної Канади, з якою взяв участь у молодіжному чемпіонаті світу 1987 року в Чилі, на якому зіграв у трьох матчах і забив гол у грі з Італією (2:2), втім його команда не вийшла з групи. Натомість наступного року з командою став переможцем футбольного турніру Франкофонських ігор в Марокко[en], забивши вирішальний гол у півфіналі проти Конго (2:1).

У січні 1986 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Канади в товариському матчі проти Парагваю. У складі збірної був учасником розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ 1993 року у США та Мексиці.

Його останнім виступом за збірну був матч кваліфікації чемпіонату світу в листопаді 1997 року проти США. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у її формі 26 матчів, забивши 3 голи, всі — у відбірковій кампанії до чемпіонату світу 1994 року[1].

Подальше життя ред.

Після виходу на пенсію Мобіліо працював технічним директором у Коквітламській міській футбольній асоціації та став тренером молодіжної команди в Коквітламі[2].

Помер 13 листопада 2004 року на 36-му році життя у місті Бернабі від раптового серцевого нападу[3]. Мобіліо був введений до Зали слави канадського футболу[en] в 2006 році[2], а також до Зали слави «Балтимор Бласт» 16 лютого 2008 року[4]. Також друзі та родичі Доменіка створили в його пам'ять фонд для фінансування різних футбольних шкіл, щоб надавати можливість обдарованим дітям насолоджуватися спортом[5].

Примітки ред.

  1. FIFA Player Profiles: Domenic Mobilio [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  2. а б Canadian Soccer Hall of Fame: Domenic Mobilio [Архівовано 9 серпня 2009 у Wayback Machine.] Retrieved on March 20, 2009
  3. Former Canadian soccer player Domenic Mobilio dies [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.] - CBC Sports
  4. Baltimore Blast: Fifth Class to be Inducted into Blast Hall of Fame [Архівовано 27 вересня 2012 у Wayback Machine.]
  5. Domenic Mobilio Foundation. Domenicmobilio.org. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 16 листопада 2013.

Посилання ред.