Докудів-Перший
Докудів-Перший[2] (пол. Dokudów Pierwszy, Докудув-Пєрвши) — село в Польщі, у гміні Біла Підляська Більського повіту Люблінського воєводства. Населення — 281 особа (2011[1]).
Село
.jpg)
Координати 51°57′06″ пн. ш. 23°12′51″ сх. д. / 51.951670000027775131° пн. ш. 23.21417000002777797° сх. д.Координати: 51°57′06″ пн. ш. 23°12′51″ сх. д. / 51.951670000027775131° пн. ш. 23.21417000002777797° сх. д.
|
Назва ред.
На думку мовознавиці Галини Вишневської, назва села Докудів може походити від дохристиянського імені Докуд[3].
Історія ред.
.jpg)
1651 року вперше згадується православна церква в Докудові[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі Докудів переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].
У 1921 році село входило до складу гміни Сидорки Більського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[5].
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 116 будинків та 634 мешканці, з них[5]:
- 290 чоловіків та 344 жінки;
- 232 православні, 383 римо-католики, 7 юдеїв, 12 християн інших конфесій;
- 222 українці, 402 поляки, 7 євреїв, 3 особи іншої національності.
У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.
Населення ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 142 | 34 | 90 | 18 |
| Жінки | 139 | 27 | 74 | 38 |
| Разом | 281 | 61 | 164 | 56 |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 140.
- ↑ Вишневська Г. Назви поселень Холмщини і Підляшшя, які утворилися від дохристиянських чоловічих особових імен // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Філологія. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип. XV-XVIII. — С. 418. Архівовано з джерела 21 вересня 2017. Процитовано 2023-10-12.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 372. (рос. дореф.)
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 4. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.