Додол
До́дол — кондитерський виріб, схожий на ірис, популярний в Південно-Східній та Південній Азії, особливо в Індонезії, Малайзії, Сінгапурі, Брунеї, на Філіппінах, в Південній Індії, Таїланді, на Шрі-Ланці та в М'янмі, де називається mont kalama. Цукерки готують з кокосового молока, неочищеного пальмового цукру та рисового борошна. Додол солодкий, тягучий і липкий. Поряд з традиційним коричневим додолом популярні підфарбовані і ароматизовані цукерки, наприклад, з соком манго[1] або есенцією листя пандану (Pandanus amaryllifolius) [2].
 Молочний додолі з Індонезії | |
| Тип | кондитерський виріб |
|---|---|
| Походження | Південно-східна Азія, Південна Азія |
| Необхідні компоненти | кокосове молоко, рисове борошно, пальмовий цукор |
Регіональні особливості ред.
У країнах, де мусульмани становлять більшість, наприклад, в Індонезії та Малайзії, додол дають дітям на свята: Ураза-байрам та Курбан-байрам[2][3].
У деяких країнах додол ароматизують дуріаном, такий смак називається lempuk, ці цукерки зазвичай жовтого кольору. Додол-лемпук популярний в Таїланді, Келантані, Тренгану, Медані та інших містах Суматри [1].
На західному узбережжі Індії, так званому регіоні португальської Індії, особливо в штаті Гоа, додол їдять на Різдво [1].
На Балі додолі продають загорнутим в сухе кукурудзяне листя [1].
На Шрі-Ланці в готову масу перед охолодженням додають горіхи кеш'ю та кардамон. Масу залишають остигати в сковороді, де вона до цього готувалася, поставленої під нахилом, щоб дати можливість витекти зайвій кокосовій олії. Такий варіант називається калу-додол [4].
Приготування ред.
Основні інгредієнти додолу: кокосове молоко, борошно з клейкого рису, звичайне рисове борошно і пальмовий цукор. Традиційно борошно з клейкого рису і звичайного рису береться в співвідношенні 6:1 [2]. Процес приготування ірису простий, але часозатратний: потрібно близько 6 годин.
На 2 кг борошняної суміші беруть близько 2 л кокосового молока і 1,5 л цукрового сиропу, приготованого з використанням пальмового цукру. Борошно і цукровий сироп змішують і готують на середньому вогні при постійному помішуванні до тих пір, поки вони не уваряться вдвічі. Потім в масу додають кокосове молоко. Вся суміш продовжує готуватися на повільному вогні при постійному помішуванні до темно-коричневого кольору. Маса стає дуже тягучою, яку важко промешувати, блискучою і легко відділяється від стінок сковорідки, а також не липне до пальців [5]. Потім в масу додають різні начинки (горіхи, спеції тощо) і залишають остигати. У міру остигання додол набуває гелеподібної консистенції і його можна нарізати на невеликі шматочки [2].
Примітки ред.
- ↑ а б в г Dodol: Sticky treat for Hari Raya - News | The Star Online. www.thestar.com.my. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2017.
- ↑ а б в г Cesar Vega, Job Ubbink, Erik van der Linden. Архівована копія. — ISBN 9780231526920. Архівовано з джерела 10 листопада 2017
- ↑ Bhuwon Sthapit, Hugo A. H. Lamers, V. Ramanatha Rao, Arwen Bailey. — Routledge, 2016-05-12. — С. 246. — ISBN 9781317636212. Архівовано з джерела 10 листопада 2017
- ↑ Bruce Kraig, Colleen Taylor Sen. /books?id=9XCjAQAAQBAJ&dq Street Food Around the World: An Encyclopedia of Food and Culture. — ABC-CLIO, 2013-09-09. — С. 330. — ISBN 9781598849554. Архівовано з джерела 29 листопада 2018
- ↑ What Is Dodol? (With pictures). wiseGEEK. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 9 листопада 2017.