Вікіпедія

Дмитро Коміссаренко

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (23 червня 2022)
Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. (23 червня 2022)
Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки.

Дмитро Коміссаренко (нар. 4 січня 1984, Запоріжжя, Україна) — український фотограф, видавець, засновник та редактор незалежної газети NVRMIND paper.

Дмитро Коміссаренко
Народження 4 січня 1984(1984-01-04) (40 років)
Запоріжжя, Україна
Країна Україна Україна
Жанр Фотографія
Напрямок Портрет, етно-портрет, еротична фотографія
Роки творчості 2012 - теперішній час
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Комісаренко.

Відомий своїми чорно-білими роботами в жанрі портрету та еротичної фотографії. Неодноразово був долучений до знакових фотопроєктів, присвячених українському національному костюму і його впливу на сучасну моду. Також співпрацював з багатьма популярними українськими артистами, дизайнерами та іншими діячами культури.

Творча діяльність ред.

Фотографія ред.

Дмитро Коміссаренко розпочав свою творчу діяльність у 2012 році у місті Дніпро. Вже наступного року відбулося знайомство з Павло Варениця, лідером рок-гурту Epolets, яке визначає напрямок роботи фотографа найближчі роки — музична фотографія. Завдяки постійній плідній співпраці з гуртом, Дмитро потрапляє у шорт-ліст конкурсу на найкращу музичну live-фотографію впливового музичного видання New Musical Express.

З 2014 року проживає в Києві.

Серед інших відомих українських музикантів, які у різні роки потрапляли до об'єктиву фотографа були: Лілу45, Alyona alyona, O.Torvald, Fontaliza, Макс Барських, Jerry Heil, Антон Савлєпов, Ostrovskyi та інші.

У 2015 році в рамках Українського тижня моди спільно з Національним центром народної культури «Музей імені Івана Гончара» та за підтримки Нового каналу створюється проєкт «Витоки», який був покликаний розповісти про український національний костюм як про невичерпне джерело – джерело натхнення, джерело ідей[1][2][3]. Дмитро Коміссаренко був представлений як фотограф проєкту, а його роботи публікуються в Vogue Italia, а також прикрашають обкладинки модних журналів у Канаді та Великій Британії.

У 2016 році, після знайомства з дизайнером Bob Basset, починає працювати у жанрі та еротичної фотографії, спочатку доповнюючи образи оголених чоловіків шкіряними масками дизайнера[4].

У 2017 році проєкт «Витоки» отримує своє логічне продовження під назвою «Буденність» і присвячений щоденній красі України[5].

Також у 2017 році Дмитро Коміссаренко починає співпрацювати з українським режисером Аланом Бадоєвим. Ними була створена перша українська обкладинка чоловічого L'Officiel Україна, на якій і був представлений режисер[6][7][8]. Через три роки співпраці значна частина фотографій публікується у біографічній книзі «Алан Бадоєв. Світ, що був створений Аланом»[9][10].

У 2019 році на аукціоні Лондонської мистецької галереї The Little Black Gallery було продано дві представлені роботи Дмитра Коміссаренка[11][12].

Навесні 2020 року відбулася презентація книги «BOYS! BOYS! BOYS!» видавництва teNeues, в якій була надрукована робота з серії «The M». Всі кошти з продажу книги були перераховані до Центру боротьби зі СНІДом Елтона Джона[13][14].

8 листопада 2021 відбувається презентація тизеру фільму та фотовиставки Дмитра Коміссаренка «Мій юний принц»[15][16]. Це перший повнометражний художній фільм на тему складних стосунків підлітків з батьками з ЛГБТ сюжетом, котрий знімуть в Україні й виключно українською командою[17][18][19].

У квітні 2022 року, через півтора місяці після початку повномасштабного наступу росії на Україну і подій у Бучі, Дмитро Коміссаренко разом з фольклористкою та етнографкою Марією Квіткою і у колаборації з українським художником Данієлєм Скрипником створюють фотопроєкт «Вільні», присвячений неповторній та самобутній українській культурі[20][21]. Проєкт мав на меті підтримати українців, надихнути та підійняти дух у важки часи. Серед тих, хто відзначив проєкт, була і перша пані України Олена Зеленська[22][22][23].

У червні 2022 року Дмитро Коміссаренко працює над створенням візуального образу Алана Бадоєва для майбутнього документального фільму «Довга доба», який у художній формі осмислює події війни[24][25]. Презентація проєкту відбулася в ранковому випуску Сніданок з 1+1[26].

8 липня 2022 року відбулося відкриття виставки «Straw Hat», на якій були представленні фотографії, створені за участі українського модного бренду Vozianov[27].

Відео роботи ред.

28 лютого 2020 року відбулася прем'єра першої музикальної відео-роботи створеної Дмитром Коміссаренко на пісню Макса Барських «Небо льёт дождем».

Видавнича та редакційна діяльність ред.

У 2016 році в Києві Дмитром Коміссаренком був заснований арт-журнал NVRMIND paper, який друкується на газетному папері виключно в чорно-білому кольорі. Теми, що охоплює видання: фотографія, музика, мода та кіно[28]. Першим героєм з обкладинки став Артур Гаспар — колишній учасник гурту Kazaky. Значна частина матеріалу для пілотного випуску була зроблена на фестивалі Sziget у Будапешті.

25 грудня 2021 року, на честь п'ятиріччя NVRMIND paper відбувся реліз книги «NVRMIND. Book of Stories»[29].

Примітки ред.

  1. ↑ Проект ВИТОКИ. Центр української культури та мистецтва (укр.). Процитовано 17 червня 2022.
  2. ↑ Витоки « Український Інститут Історії Моди (укр.). Процитовано 17 червня 2022.
  3. ↑ Проект ВИТОКИ. Центр української культури та мистецтва (укр.). Процитовано 17 червня 2022.
  4. ↑ Art· (27 вересня 2016). "The M" by Dmitry Komissarenko. KALTBLUT Magazine (англ.). Процитовано 24 червня 2022.
  5. ↑ Вхід • Instagram. www.instagram.com. Процитовано 24 червня 2022.
  6. ↑ Алан Бадоев. Между минутами. officiel-online.com (рос.). Процитовано 17 червня 2022.
  7. ↑ Алан Бадоєв на обкладинці L'OFFICIEL HOMMES UKRAINE. lifestyle.segodnya.ua (укр.). Процитовано 17 червня 2022.
  8. ↑ АЛАН БАДОЕВ СТАЛ ГЛАВНЫМ ГЕРОЕМ ОСЕННЕГО L'OFFICIEL HOMMES UKRAINE. RadioClub.ua (рос.). Процитовано 17 червня 2022.
  9. ↑ 250 страниц. Вышла в свет книга об украинском режиссере и клипмейкере Алане Бадоеве. life.nv.ua (рос.). Процитовано 24 червня 2022.
  10. ↑ "Бадоев. Мир, который создал Алан: в честь дня рождения вышла книга о режиссере | HOCHU.UA. hochu.ua (рос.). Процитовано 24 червня 2022.
  11. ↑ BOYS! BOYS! BOYS!. The Little Black Gallery (en-GB) . Процитовано 24 червня 2022.
  12. ↑ Dmitry Komissarenko - The M | Barnebys. Barnebys.com (амер.). Процитовано 24 червня 2022.
  13. ↑ BOYS! BOYS! BOYS!. BOYS! BOYS! BOYS! (англ.). Процитовано 24 червня 2022.
  14. ↑ https://twitter.com/ejaf/status/1291303471854034944. Twitter (укр.). Процитовано 24 червня 2022.
  15. ↑ Мій юний принц. Презентація тизеру та фотовиставка Дмитра Коміссаренка. OREST (рос.). Процитовано 24 червня 2022.
  16. ↑ «Мій юний принц»: презентація тизеру фільму та фотовиставки Дмитра Коміссаренка. JetSetter. Процитовано 24 червня 2022.
  17. ↑ Відео. Ось тизер українського фільму «Мій юний принц» – про взаємини з матір’ю, самотність та ЛГБТ-стосунки. The Village Україна. 13 грудня 2021. Процитовано 24 червня 2022.
  18. ↑ Вийшов тизер українського фільму про ЛГБТ "Мій юний принц".
  19. ↑ "Мій юний принц". Чому перший фільм ЛГБТ-тематики спричинив скандал в українському суспільстві. ФОКУС (укр.). 23 грудня 2021. Процитовано 24 червня 2022.
  20. ↑ Vogue.ua. Як українці вдягалися 100 років тому: унікальне святкове вбрання. Vogue UA. Процитовано 17 червня 2022.
  21. ↑ Український національний одяг XIX — ХХ століть у проєкті "Вільні", який нагадує про наше коріння і традиції. officiel-online.com (рос.). Процитовано 17 червня 2022.
  22. ↑ а б Фотопроєкт «Вільні»: Олена Зеленська поділилася світлинами 6 волонтерів в традиційному українському одязі. Elle – модний жіночий журнал. 4 травня 2022. Процитовано 24 червня 2022.
  23. ↑ Олена Зеленська | Olena Zelenska. Telegram. Процитовано 24 червня 2022.
  24. ↑ Алан Бадоєв спільно з телеканалом 1+1 оголошує збір матеріалів для документального фільму про війну. Офіційний сайт каналу 1+1 - 1plus1.ua (укр.). Процитовано 17 червня 2022.
  25. ↑ "Довга доба": Алан Бадоєв запрошує всіх українців до участі в документальному проєкті (uk-UA) , процитовано 17 червня 2022
  26. ↑ Довга доба: Алан Бадоєв про новий документальний проєкт і як українці можуть стати його співавторами (uk-UA) , процитовано 24 червня 2022
  27. ↑ «Творчість — то є зброя, а емоції — це кулі» – як пройшло відкриття виставки «STRAW HAT» | WhatUsee (укр.). Процитовано 13 липня 2022.
  28. ↑ https://nvrmindpaper.online/ (амер.). Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 24 червня 2022.
  29. ↑ Komissarenko, Dmytro. NVRMIND Book. Dmytro Komissarenko. Процитовано 24 червня 2022.

Посилання ред.

Офіційний сайт-магазин

Коміссаренко Дмитро у соціальній мережі «Instagram»

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дмитро_Коміссаренко&oldid=41091155