Дитятін Іван Іванович

Дитятін Іван Іванович
Народився 1847(1847)
Санкт-Петербург
Помер 29 жовтня 1892(1892-10-29)
Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність правник, історик, викладач університету
Alma mater Харківський університет (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна)
Галузь правознавство
Заклад Дерптський імператорський університетd
ХНУ імені В. Н. Каразіна
Вчене звання професор
Науковий ступінь кандидат природничих наук
Науковий керівник Олександр Дмитрович Градовський

Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Дитятін Іван Іванович у Вікісховищі

Дитятін Іван Іванович (нар. 1847, Санкт-Петербург — пом. 29 жовтня 1892) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, професор кафедри історії російського права Харківського університету (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна).

Біографія ред.

Народився у 1847 році у місті Санкт-Петербурзі.

У 1871 році закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету і був залишений стипендіатом на кафедрі історії російського права. У 1875 році обійняв посаду екстраординарного професора у юридичному ліцеї у місті Ярославлі на кафедрі енциклопедії права, а потім на кафедрі історії права.

З 1878 по 1887 роки — професор кафедри історії російського права Харківського університету (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). У 1889 році був призначений професором кафедри російського державного права у Дерптський університет. У 1891 році через хворобу вимушений був піти у відставку. У 1875 році захистив магістерську дисертацію «Устрій та управління містами в Росії. Т. 1: Міста Росії у XVIII ст.». У 1877 р. захистив докторську дисертацію «Устрій та управління містами в Росії. Т. 2: Міське самоврядування в Росії до 1870 р.».

Помер Іван Іванович Дитятін 29 жовтня 1892 року.

Наукова діяльність ред.

Головним напрямом наукових досліджень були питання історії управління містами в Росії та деякі інші проблеми історії держави і права Росії. Серед опублікованих праць, крім вказаних вище дисертацій, — «Єкатеринінська комісія 1767 р. для складу Уложення» (1879); «Наші міста в першій половині нашого століття» (1880); «Верховна влада Росії у XVIII столітті» (1881) та ін.

Посилання ред.