Дистанційно-регулярний граф

регулярний граф, у якому для довільних двох вершин v і w число вершин з відстанню j від v і відстанню k від w залежать тільки від j

Дистанційно-регулярний граф (англ. distance-regular graph) — це такий регулярний граф, у якого для двох будь-яких вершин і , розташованих на однаковій відстані одна від одної, кількість вершин інцидентних до , і при цьому розташованих на відстані від вершини , залежить тільки від відстані між вершинами і ; більш того кількість інцидентних до вершин, розташованих на відстані від вершини , також залежить тільки від відстані .

Граф Шрікханде — дистанційно-регулярний граф, який не є дистанційно-транзитивним

Визначення ред.

Визначення дистанційно-регулярного графа[1][2]:

Дистанційно-регулярний граф — це неорієнтований, зв'язний, обмежений, регулярний граф   діаметром  , для якого справедливо, що існують числа

 

такі, що для кожної пари вершин  , відстань між якими   справедливо:

(1) число вершин, інцидентних  , розташованих на відстані   від   є   ( ): (2) число вершин, інцидентних  , розташованих на відстані   від   є   ( ).

Масив   є масив перетинів дистанційно-регулярного графа, де   — валентність графа.

Дистанційно-регулярний граф з діаметром 2 є сильно регулярним[1] і обернене твердження теж істинне (за умови, що граф є зв'язним).

Дистанційно-регулярний і дистанційно-транзитивний графи ред.

На перший погляд дистанційно-транзитивний граф і дистанційно-регулярний граф є дуже близькими поняттями. Дійсно, кожен дистанційно-транзитивний граф є дистанційно-регулярним. Однак їх природа різна. Якщо дистанційно-транзитивний граф визначається виходячи з симетрії графа через умову автоморфізму, то дистанційно-регулярний граф визначається з умови його комбінаторної регулярності[1].

Автоморфізм дистанційно-транзитивного графа викликає його регулярність, і відповідно, наявність чисел перетинів  . Однак, якщо існує комбінаторна регулярність, і визначені числа перетинів для графа, і він дистанційно-регулярний, то автоморфізм з цього не випливає.

Якщо з дистанційно-транзитивності графа випливає його дистанційно-регулярність, то зворотне не істинне.

Це доведено 1969 року, ще до введення в ужиток терміна дистанційно-транзитивний граф, групою радянських математиків[3] (Адельсон-Вельський Г. М., Вейсфейлер Б. Ю.[ru], Леман А. А., Фараджев І. А.). Найменший дистанційно-регулярний граф, який не є дистанційно-транзитивним — це граф Шрікханде. Єдиний тривалентний граф цього типу — це 12-клітка Татта, граф зі 126 вершинами.

Масив перетинів дистанційно-регулярного графа ред.

нехай   — транзитивно-регулярний граф діаметра   і порядку  , а   і   — пара вершин, віддалених одна від одної на відстань  . Тоді множину вершин, інцидентних до   можна розбити на три множини  ,   і  , залежно від їх відстані   до вершини  , де вершина   інцидентна до  :

  .

кардинальні числа   цих множин   є числами перетинів, а масив перетинів є

 

якщо   — валентність графа, то  ,   а  . Більш того,   . Тому масив перетинів записується як:

 

Властивості масиву перетинів дистанційно-регулярного графа ред.

Згідно з оглядом[4][5]:

  • Кожна вершина має стале число вершин  , віддалених від неї на відстань  , причому   і   для всіх  ;
  • порядок графа   дорівнює  ;
  • число вершин, віддалених від кожної вершини на відстан   виражається через числа перетинів як   для всіх  ;
  • добуток   числа вершин, віддалених від довільної вершини на відстань  , на порядок графа є парним числом для всіх  ;
  • добуток   числа вершин, віддалених від довільної вершини на відстані  , на кількість перетинів   є парним числом для всіх  ;
  • добуток   числа перетинів   на порядок графа і на його валентність ділитися на 6;
  • для чисел перетинів   виконується  ;
  • для чисел перетинів   виконується  ;
  • якщо  , то  ;
  • є таке  , що   і  .

Матриці відстаней транзитивно-регулярного графа ред.

Нехай граф   — транзитивно-регулярний діаметра  ,   — кардинальне число його множини вершин  , а   — валентність графа. Визначимо[1] множину матриць відстаней (англ. distance matrices) розміру    як:

 

Властивості матриць відстаней[1] ред.

  •   де   — одинична матриця;
  •   є звичайною матрицею суміжності графа  ;
  •  , де   є матрицею одиниць
  •  , де   — масив перетинів дистанційно-регулярного графа і  
  • Існують дійсні числа  , такі що   для всіх  , причому   — кількість перетинів, тобто кількість вершин, розташованих на відстані   від вершини   і на відстані   від вершини   за умови відстані   між вершинами   і  . Відмітимо, що  ,  ,  

Алгебра суміжності ред.

Нехай на транзитивно-регулярному графі   діаметру   задано алгебру суміжності[en]  [6], тобто матричну підалгебру   поліномів матриці суміжності  . Її розмірністю буде  , а базисом — множина матриць відстаней  [7].

Приклади ред.

Примітки ред.

Література ред.

  • Адельсон-Вельский Г.М., Вейсфелер Б.Ю., Леман А.А., Фараджев И.А. Об одном примере графа, не имеющнго транзитивной группы автоморфизмов // Доклады Академии наук. — 1969. — Т. 185, № 5 (21 квітня). — С. 975—976.
  • Biggs N.L. Algebraic Graph Theory. — 2nd. — Cambridge University Press, 1993. — 205 с.
  • Brouwer A., Cohen A.M., Neumaier A. Distance Regular Graphs. — Berlin, New York : Springer-Verlag, 1989. — ISBN 3-540-50619-5, 0-387-50619-5.
  • van Dam E.R., Koolen J.H., Tanaka H. Distance-regular graphs // The Electronic Journal of Combinatorics : dynamic surveys. — 2006. — No. DS22 (21 April). Архівовано з джерела 10 січня 2021. Процитовано 4 липня 2021.
  • Godsil C. D. Algebraic combinatorics. — N. Y. : Chapman and Hall, 1993. — С. xvi+362. — (Chapman and Hall Mathematics Series) — ISBN 0-412-04131-6.
  • Lauri J., Scapelatto R. Topics in Graph Automorphisms and Reconstruction. — 2nd. — Combridge : Combridge University Press, 2016. — 188 с.