Димитар Аґура (болг. Димитър Агура; нар. 26 жовтня 1849, с. Чешма Варуіта — пом. 11 жовтня 1911, Ясси) — болгарський історик, ректор Софійського університету.[1]

Димитар Аґура
Народився 26 жовтня 1849(1849-10-26)
Криничне, Україна
Помер 11 жовтня 1911(1911-10-11) (61 рік)
Ясси, Румунія
Країна  Російська імперія
 Румунське королівство
 Третє Болгарське царство
Діяльність історик, політик
Alma mater Ясський університет
Галузь історія
Заклад Софійський університет Святого Климента Охридського
Посада депутат Народних зборів Болгарії[d], Rector of Sofia University “St. Kliment Ohridski”d, Rector of Sofia University “St. Kliment Ohridski”d, Rector of Sofia University “St. Kliment Ohridski”d і Rector of Sofia University “St. Kliment Ohridski”d
Членство Болгарська академія наук

CMNS: Димитар Аґура у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 26 жовтня 1849 року у селищі Чешма Варуіта, що на Бессарабії, в сім'ї болгарських переселенців. Навчався в Болграді, згодом у 1868 році закінчив семінарію в Яссах, та вивчав історію в Ясському університеті (1872). Потім працював у Бирладі учителем та шкільним інспектором в Яссах та Васлуї. Також кілька років викладав румунську мову й болгарську історію у Болградській гімназії (1875 —1878).

Після звільнення Болгарії повернувся в країну, де працював чиновником у Міністерстві внутрішніх справ (1879 —1883). В уряді Леоніда Соболєва тимчасово очолював Міністерство освіти. Після цього очолив Софійську (1884 —1885) і Пловдівську чоловічі гімназії (1885 —1889).

Після відкриття Вищої школи (нині Софійський університет Святого Климента Охридського) в 1889 став в ньому професором історії. Тричі очолював й сам університет (1889 —1890, 1892 —1895, 1907 —1908). У 1900 став дійсним членом Болгарської літературної спільноти. У 1901-у був в числі засновників болгарського історичного товариства та очолював його до своєї смерті.

Помер в Яссах в 1911, де знаходився на урочистостях, присвячених 50-річчю Ясського університету.

Бібліографія ред.

  • 1890 — «Новейшая история на Френската революция до днешно време»
  • 1893 — «Бележки по едно научно пътуване в Румъния» (в съавторство)
  • 1893 — «Дако-ромъните и тяхната славянска писменост» (в съавторство)
  • 1904 — «Средновековна история. Лекции»

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. Флорентина Бадаланова Геллер. Книга сущая в устах. Фольклорная Библия бессарабских и таврических болгар. — Издательство университета Дмитрия Пожарского. — 2017. — 864 с. — ISBN 978-5-91244-174-5.