Димериза́ція — реакція полімеризації, що веде до утворення сполуки із подвоєним хімічним складом (димеру). Умовно цей процес зображується схемою:

A + A → A2

У реакції можуть брати участь не лише молекулярні сполуки, а й радикали:

CH3 + CH3 → CH3CH3

Подібно до полімеризації, здатність до димеризації найбільш характерна для ненасичених органічних сполук. У промисловості цей тип взаємодій може застосовуваться для отримання деяких речовин, зокрема, вінілацетилену з ацетилену і лимонену з ізопрену (за реакцією Дільса—Альдера):

HC≡CH + HC≡CH → HC≡C-CH=CH2

Для деяких ненасичених сполук димеризація супроводжується циклоутворенням. Так, димеризація бута-1,3-дієну за різних умов може давати продуктом 4-вінілциклогексен або ж циклоокта-1,5-дієн:

Димеризація характерна також і для деяких неорганічних сполук. Наприклад, оксиди NO та NO2 у рідкому стані співіснують зі своїми димерами:

Продукти димеризації також включають міжмолекулярні комплекси, до яких можна віднести, наприклад, димери оцтової кислоти й фтороводню, де молекули пов'язані водневими зв'язками.

Димер оцтової кислоти

Джерела ред.

  • IUPAC. Compendium of Chemical Terminology / A. D. McNaught, A. Wilkinson. — Edition 2nd. — Oxford : Blackwell Scientific Publications, 1997. — ISBN ISBN 0-9678550-9-8. — DOI:doi:10.1351/goldbook. (англ.)
  • Thiemann M., Scheibler E., Wiegand K. W. Nitric Acid, Nitrous Acid, and Nitrogen Oxides // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 43—44. — DOI:10.1002/14356007.a17_293. (англ.)
  • Химический энциклопедический словарь / Под ред. И. Л. Кнунянца. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)