Диканський Мойсей Григорович
Диканський Мойсей Григорович (1869, Харків — 1938, Париж, Франція) — будівельник, теоретик містобудування.
| Диканський Мойсей Григорович | |
|---|---|
| Диканський Мойше Гершович | |
| Народження | 1869 |
| Смерть | 2 червня 1938 |
| Країна (підданство) |
 Російська імперія.svg){kind=small} Російська СФРР.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | письменник, містобудівник, будівельник |
| Праця в містах | Харків |
| Архітектурний стиль | модерн |
 Диканський Мойсей Григорович у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Мойсей Диканський народився у 1869 році в Харкові, в єврейській родині. Батько — купець 1-ї гільдії Диканський Герш Йосифович, мати — Естер Лейбівна. Мойсей мав братів і сестер[1].
Невідомо, яку освіту отримав Диканський, але навчався він за кордоном. У 1903 році він сам мав свідоцтво купця 1-ї гільдії і відкрив у Харкові будівельну контору.
У 1919 році М. Г. Диканський емігрував до Франції. Жив у Парижі, був членом правління Харківського земляцтва.
Помер М. Г. Диканський у 1938 році[2].
Творчість ред.
У Харкові на сьогодні збереглись будинки-пам'ятки архітектури Харкова, побудовані М. Г. Диканським. Проте, немає документів, які би свідчили, що Диканський є автором проєктів.
- 1900 р. — Прибутковий будинок у пров. Короленка, 10.
- 1902 р. — Житловий будинок у пров. Короленка, 19.
- 1904 р. — Прибутковий будинок у пров. Театральному, 5.
- 1905 р. — Житловий будинок на вул. Донця-Захаржевського, 2.
- 1905 р. — Житловий будинок і будівельна контора Диканського на вул. Сумській, 96[3].
- 1905 р. — Прибутковий будинок на вул. Сумській, 98.
- 1905 р. — Житловий будинок на вул. Чернишевській, 80.
- 1908 р. — Друкарня на вул. Донця-Захаржевського, 6/8. Реконструкція у 1930 р. арх. В. С. Андреєва.
- 1913—1914 рр. — Готель «Паласс» по вул. Коцарській, 9.
- 1914 р. — Житловий будинок на вул. Сумській, 88.
- 1914 р. — Житловий будинок на вул. Мироносицькій, 86.
Відомо, що у 1931 р. за його проектом побудований готель «Хуана» в Антібі (Франція).
Наукова діяльність і публікації ред.
М. Г. Диканський працював над проблемами містобудування, в Російській імперії вважався авторітетним фахівцем у цій галузі. У своїх наукових працях він аналізував можливості стимулювання державою розвитку та благоустрою міст, заохочування приватної ініціативи у вирішенні міських проблем[4].
Його праці друкувались у періодичній пресі, а також окремими виданнями, в Харкові, Москві й Петрограді. Серед публікацій, наприклад, такі:
- Квартирный вопрос и социальные опыты его решения. — СПб, 1908
- Будущее Харькова. По поводу проекта обязательных постановлений по строительной части. — Харків, 1913[5]
- Городской план и жилищная проблема. — Журнал «Зодчий», 1914
- О застройке лечебных местностей с точки зрения современной практики градостроительства. — «Зодчий», 1915
- Постройка городов, их план и красота. — Пг, 1915
Галерея ред.
-
Пров. Короленка, 10 -
Пров. Короленка, 19 -
Пров. Театральний, 5 -
Вул. Донця-Захаржевського, 2 -
Вул. Донця-Захаржевського, 6/8 -
Вул. Сумська, 88 -
Вул. Сумська, 96 -
Вул. Сумська, 98 -
Вул. Чернишевська, 80 -
Вул. Мироносицька, 86 -
Вул. Коцарська, 9
Примітки ред.
- ↑ Антон Бондарев (9 січня 2018). Немного о купеческой семье Диканских. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
- ↑ Георгий Никольский (19 травня 2015). Архитектор М. Г. Диканский. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
- ↑ Андрій Парамонов (20 лютого 2021). Прогулянки по Харкову з Андрієм Парамоновим. Будинок Диканського на Сумській вулиці. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
- ↑ Антон Бондарев (10 березня 2017). 1913 год. Моисей Диканский о будущем Харькова. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
- ↑ Георгий Никольский. М. Г. Диканский. Будущее Харькова. По поводу проекта обязательных постановлений по строительной части. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
Джерела ред.
- Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 1. Late Imperial Russia: 1891–1917. Grunberg Verlag. Weimar und Rostock. 2021. p.111. ISBN 978-3-933713-61-2.
- Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник [Архівовано 21 грудня 2013 у Wayback Machine.]