Дибан Євген Павлович
науковець
Євген Павлович Дибан (13 грудня 1925, Умань — 31 березня 1996, Київ) — український вчений у галузі теплотехніки і теплоенергетики. Заслужений діяч науки УРСР, доктор технічних наук, професор, академік НАН України (з 25 вересня 1989 року)[1].
| Євген Павлович Дибан | |
|---|---|
 | |
| Народився |
13 грудня 1925 Умань |
| Помер |
31 березня 1996 (70 років) Київ |
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
| Країна | СРСР, Україна |
| Діяльність | науковець |
| Галузь | енергетика |
| Членство | НАН України |
| Нагороди |
  |
Біографія ред.
Народився 13 грудня 1925 року в Умані.
Помер 31 березня 1996 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 5).
Наукова діяльність ред.
Автор праць з конвективного теплообміну й гідродинаміки, теорії теплового захисту двигунів[2].
Нагороди ред.
- Премія НАН України імені Г. Ф. Проскури (1977 за підсумками 1976) — за монографію «Воздушное охлаждение деталей газовых турбин», співавтор — Швець Іван Трохимович.
- Заслужений діяч науки УРСР (1980).
- Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1986).
Література ред.
- ↑ Сайт НАН України. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 11 лютого 2011.
- ↑ Всеукраїнська експертна мережа
- Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. -К.,2010.-С.270.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |