Джут (волокно)
Джут, юта, калькуттське прядиво — волокно, текстильний матеріал, що виготовляється з рослин однойменного роду. З цих волокон виробляють переважно мішки та канати. Виробляється у країнах сходу. Нарівні з бавовною, льоном і прядивом, джут належить до найважливіших рослинних волокон. За розмірами споживання у світовому масштабі джут займає друге місце після бавовни, а за дешевизною стоїть на першому місці. Низька ціна була основною причиною його швидкого і повсюдного поширення і, завдяки деяким вигідним особливостям волокна, забезпечила джуту успіх у конкуренції з льоном і прядивом.
Історія ред.
Історія джуту, як прядильної рослини, бере свій початок у стародавній Індії, і перші згадки про нього можна знайти у священних Ведах. У ті часи джутовий одяг був основною і невід'ємною частиною побуту місцевого населення.
Культура джуту отримала розвиток з середини XIX століття, у зв'язку з його експортом до Європи, спочатку — до Шотландії. До цього часу у всій Європі користувалися мішками і пакувальними тканинами з льону та конопляного прядива.
Золота пора джуту минула наприкінці XX століття з широким впровадженням мішків для сипучих продуктів із тканого поліпропіленового волокна — рафії.
Нині джутова упаковка набуває популярності у харчової промисловості та роздрібній торгівлі як екологічніша альтернатива поліетиленовим пакетам.
Виробництво ред.
Оскільки ця рослина росте переважно у теплому і вологому тропічному кліматі на родючих ґрунтах, то головними постачальниками джуту є східні країни — Бангладеш, Індія, Єгипет, Китай, Алжир тощо. У Бангладеш існує ціле міністерство джутової промисловості, що займається вивченням нових областей його застосування, оскільки на цій культурі тримається практично вся економіка країни.
У СРСР джут культивувався в Узбекистані, Таджикистані, Киргизстані.
| Найбільші виробники (2011)[1] | ||
|---|---|---|
| Країна | Виробництво (тонн) | |
 Бангладеш
|
1 743 000 | |
 Індія
|
1 200 600 | |
 КНР
|
40 000 | |
 М'янма
|
30 000 | |
 Узбекистан
|
20 000 | |
 Непал
|
16 988 | |
 В'єтнам
|
8 800 | |
 Таїланд
|
5 000 | |
 Судан
|
3300 | |
 Єгипет
|
2200 | |
| Весь світ | 3 069 888 | |
Світове виробництво коливається між 2,3 і 2,8 млн тонн при загальній площі вирощування 1,3 млн гектар.
Застосування ред.
Основним призначенням джутового волокна є його використання у виробництві меблевих і фурнітурних тканин. З вищих сортів джуту, які добре фарбуються і зберігають забарвлення, виробляють меблеві, декоративні та оббивні тканини, килими, доріжки і лінолеум.
Також джут дуже широко використовувався для виробництва харчових мішків. Мішки, виготовлені з цього волокна, не передають вологу продуктам, що знаходяться у них, тому вони зручні для зберігання і перевезення гігроскопічних харчових продуктів (цукор, сіль). Невелика кострубатість і відсутність коротких волокон у пряжі (що характерно для льону і прядива) робила джутові мішки більш цінними, оскільки вони не засмічували продукцію, що в них зберігалась.
Під впливом світла, повітря і вологості міцність джуту швидко падає, але вищі сорти волокна з цієї рослини використовуються для виготовлення мотузок.
Примітки ред.
- ↑ Food And Agricultural Organization of United Nations: Economic And Social Department: The Statistical Division. Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 23 жовтня 2013.
Посилання ред.
- Джут [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття про текстиль. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |