Джупинівка
Джупинівка — місцевість у місті Іллінці. Колишнє село, адміністративний центр однойменної сільської ради.
| Джупинівка | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49°06′50″ пн. ш. 29°11′20″ сх. д. / 49.11388888891666227° пн. ш. 29.18888888891666866° сх. д.Координати: 49°06′50″ пн. ш. 29°11′20″ сх. д. / 49.11388888891666227° пн. ш. 29.18888888891666866° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Адмінодиниця | Іллінці | |||
| Карта | ||||
| ||||
Історія ред.
Згадується в історичних документах XVIII століття як Ольшанка — передмістя Линців (тепер — Іллінці)[1]. За Географічним словником Королівства Польського, у другій половині XIX століття поселення входило до складу Липовецького повіту Київської губернії, було передмістям містечка Іллінці[2].
У 1905 році в селі відбувалися виступи проти поміщиків[1].
В радянські часи — адміністративний центр однойменної сільської ради Іллінецького району Вінницької області. Сільській раді підпорядковувалися селище Іллінецьке та села Павлівка, Романово-Хутір та Слобідка[3]. У селі розміщувалася центральна садиба колгоспу багатогалузевого напрямку, який обробляв 3 813 га земель, з яких 3 135 га — рілля. В селі були школа, 3 бібліотеки, клуб, медпункт, їдальня.
Розташовувалося на лівому березі річки Соб, за 3 км від Іллінців, за 16 км від найближчої залізничної станції Липовець[1].
22 травня 1986 року, відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради, село включене у межі селища міського типу Іллінці Вінницької області[4].
Населення ред.
На початок 1970-х років чисельність населення становила 1 863 особи[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в г Олійник А. Ф. (голова редколегії тому). Джупинівка, Іллінецький район, Вінницька область // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 264-265. — 15 000 прим.
- ↑ Olszanka 14.) O., przedmieście… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 504. (пол.)
- ↑ Шелягин А. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 16. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 19 грудня 2023.
- ↑ Картка постанови. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 28 квітня 2014.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |