Джунгарський Алатау
Джунгарський Алатау, Жетисуйський Алатау[1], Семиріченський Алатау[2] — гірський масив в Азії, розташований на кордоні Казахстану та Китаю, між долиною річки Ілі на південному заході та озером Алаколь на північному сході. Названий за назвою навколишнього регіону.
| Джунгарський Алатау | ||||
 | ||||
|
45° пн. ш. 80° сх. д. / 45° пн. ш. 80° сх. д.Координати: 45° пн. ш. 80° сх. д. / 45° пн. ш. 80° сх. д. | ||||
| Країна |
 Казахстан і  КНР | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | гірський хребет | |||
| матеріал | граніт | |||
| Висота | 4464 м | |||
  Джунгарський Алатау Джунгарський Алатау (Казахстан) | ||||
 | ||||
 Джунгарський Алатау у Вікісховищі | ||||
Довжина масиву становить 450 км, ширина від 50 до 90 км, найбільша висота 4 622 м (пік Семенова-Тяньшаньського). У східній частині гір знаходиться Джунгарська брама — прохід, який протягом багатьох століть використовувався для вторгнення до Средної Азії. Вітри, що дмуть через Джунгарську браму, входять до числа найпотужніших вітрів Євразії. Сайкан — в перекладі з китайського «Володар Луків», або, згідно з іншим перекладом, «Кривавий вітер», вітер-руйнівник, дме з боку Казахстану до Китаю, і Ебі[kk] — дме з боку озера Ебі-Нур з території Китаю до Казахстану.
Масив має типову середньоазійську природу, але має і деякі риси переходу до природи гір Південного Сибіру.
Вершини гір вкриті льодовиками. В кінці XIX ст. вони досліджувались С. Є. Дмітрієвим та В. В. Сапожніковим. На початку XX ст. починається масове їхнє дослідження. У верхів'ях лівих витоків річки Лепси були описані льодовики Сатпаєва (на честь Сатпаєва К. І. — казахського геолога та академіка), Валіханова (на честь Валіханова Ч. Ч. — казахського вченого та мандрівника), а також вершини — піки Берга, Сатпаєва, Валіханова. Встановлено, що площа усіх 724 льодовиків становить 956 км², найбільший з яких льодовик Джамбула (інша назва — льодовик Абая) має довжину 8 км та площу 21 км².
Орографічний поділ ред.
Джунгарський Алатау поділяється на 2 основні частини: Північний Центральний хребет та Південний Центральний хребет, з'єднані між собою Коксу-Бороталинською перемичкою. Кожен з осьових хребтів утворений великою кількістю дрібних хребтів чи масивів, а також ще більшою кількістю відрогів, які відходять в різні боки від основного хребта.
Північний Центральний хребет ред.
За різними даними північний осьовий хребет починається або з хребта Каратау[3], що лежить по лівому березі річки Кора, або з гір Миншукир[4], що проходять уздовж правого берега річки Кора.
| Гірський масив | Довжина, км |
Найвища точка, м |
Схема |
|---|---|---|---|
| Актишкан, гори | 4 | 2512,4 | .PNG)
|
| Арасан, гори | 8 | 3569,6 | .PNG)
|
| Жаманколь, хребет | 13 | 3483,0 | .PNG)
|
| Каратау, гори | 14 | 3310,9 | .PNG)
|
| Каратау, хребет | 8 | 3587,0 гора Асилбай |
.PNG)
|
| Каратау, хребет | 19 | 3000,1 | .PNG)
|
| Койтас, хребет | 15 | 3386,5 | .PNG)
|
| Коктобе, гори | 4 | 2638,4 | Файл:DjungarAlatau(Koktobe).PNG |
| Минжилга, гори | 6 | 3016,0 | .PNG)
|
| Миншукир, гори | 34 | 2841,5 | .PNG)
|
| Сандик, гори | 6 | 2614,9 | Файл:DjungarAlatau(Sandyk).PNG |
| Суик-Тобе, хребет | 11 | 3223,0 | Файл:DjungarAlatau(Suyk-Tobe).PNG |
| Тіліктор, гори | 4 | 2532,5 | Файл:DjungarAlatau(Tiliktor).PNG |
| Шопабай, гори | 7 | 2426,6 | Файл:DjungarAlatau(Shopabai).PNG |
.PNG){kind=link}
.PNG){kind=link}
.PNG){kind=link}
.PNG){kind=link}
.PNG){kind=link}
Південний Центральний хребет ред.
Коксу-Бороталинська перемичка ред.
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 27 червня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Географические названия мира: Топонимический словарь. — М: АСТ. Поспелов Е. М. 2001. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 червня 2013.
- ↑ Топографічні мапи l-44-25 [Архівовано 1 травня 2013 у Wayback Machine.] та l-44-26 [Архівовано 2 травня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 27 червня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
