Вікіпедія

Джуліанна Ґловер

Джуліанна Рут Ґловер (нар. 27 вересня 1969(19690927))[1] — американська корпоративна консультантка зі зв'язків з громадськістю, підприємиця, у минулому республіканська лобістка і політична стратегиня[2][3][4]. Вона є засновницею і генеральною директоркою Ridgely Walsh, агенції, що спеціалізується на зв'язках з громадськістю та урядом, та консультує компанії Кремнієвої долини, зокрема Google, Oracle, eBay, Uber, SpaceX тощо[5][6].

Джуліанна Ґловер
Juleanna Glover
Народилася 27 вересня 1969(1969-09-27) (54 роки)
Громадянство США США
Національність Американка
Діяльність Засновниця і генеральна директорка Ridgely Walsh, корпоративна консультантка зі зв’язків з громадськістю, у минулому республіканська лобістка і чиновниця адміністрації Джорджа Буша, організаторка політичних заходів (political hostess)
Alma mater Університет Мерімонт[en],
Університет Джорджа Мейсона[en],
Університет Джонса Гопкінса
Діти 4

Як лобістка, Ґловер здобула славу однієї з найвпливовіших жінок Вашингтона[7][8]. Колишня прессекретарка Джеймса Мердока[en] та радниця Ілона Маска[9][10]. Газета «New York Times» назвала її «наставницею магнатів»[11].

Рання кар'єра ред.

Ґловер здобула ступінь бакалавра в Університеті Мерімонт[en] у 1991 році та ступінь магістра в Університеті Джорджа Мейсона[en] в 1993 році[1][3] . Ще Ґловер навчалася в Школі передових міжнародних досліджень[en] університету Джона Гопкінса у Вашингтоні, округ Колумбія[12].

Ґловер розпочала свою кар'єру як помічниця сенатора від штату Міссурі Джона Ешкрофта у 1996 році, лише через рік після початку його терміну. Вона допомагала йому у підготовці до висунення його кандидатури на президентських виборах 2000 року[3]. Ешкрофт вирішив не балотуватися в президенти, після чого Ґловер стала прессекретаркою бізнесмена Стіва Форбса, передвиборча кампанія якого завершилася до з'їзду Республіканської партії[3].

Окрім того, Ґловер працювала на Білла Крістола, віцепрезидента Дена Квейла, колишнього сенатора та міністра енергетики Спенса Абрагама, та на консервативну активістку Філліс Шлефлі[en][12][7]. Ґловер є учасницею кампанії Джессі Гелмса за місце в Сенаті від Північної Кароліни, а після народження своєї першої дитини вона працювала протягом кількох місяців як представниця Рудольфа В. Джуліані у його сенаторській кампанії[13][3].

Ґловер також працювала директоркою із реклами для «The Weekly Standard» і як законодавча директорка Проєкту республіканського майбутнього[14].

Кар'єра у Білому домі ред.

Пані Ґловер була частиною керівного складу адміністрації президента Джорджа Буша і працювала прессекретаркою віцепрезидента Діка Чейні[3]. Ґловер також була зареєстрованою радницею з питань урядування для Саміра Сумайдаї, першого посла Іраку в США після падіння Саддама Хусейна[12]. У минулому входила до Ради з міжнародних відносин[12].

Залишивши Білий дім, Ґловер стала постійним науковим співробітником Інституту політики Гарвардського університету у 2002 році[14] і читала лекції з питань майбутнього Республіканської партії в Школі громадських і міжнародних відносин ім. Вудро Вільсона Принстонського університету[15].

Приватний сектор ред.

Ґловер працювала консультанткою зі зв'язків з громадськістю після того, як покинула Білий дім у 2002 році[3]. Ґловер була директоркою Clark & Weinstock, однієї з найбільш провідних агенцій по зв'язках з громадськістю та урядом у США. Потім вона стала співзасновницею компанії Ashcroft Group, LLC разом із колишнім генеральним прокурором США Джоном Ешкрофтом[16][12].

У 2007 році Ґловер стала старшою радницею сенатора Джона Маккейна в ході його президентської кампанії 2008 року, супроводжуючи його у поїздках протягом сезону праймериз[13].

У 2015 і 2021 роках журнал «Washingtonian» вніс Ґловер до списку найвпливовіших жінок Вашингтона[17][18], як і «Elle» у 2012 році[19]. У 2011 році газета «The New York Times» назвала Ґловер «неперевершеним політичним інсайдером», а у 2012 році інформагентство «Bloomberg News» присвятило їй окрему статтю з таким відгуком: «Вона є незрівнянною у своїй здатності зібрати разом владних гравців Вашингтона. Якщо треба представити себе відповідним чином в Окрузі Колумбія, вам варто знати Джуліанну Ґловер»[20].

У 2013 році Ґловер була підписанткою під запитом amicus curiae[en], поданим до Верховного суду США на підтримку одностатевих шлюбів у справі Голлінгсворт проти Перрі[en][21]. Того ж року пані Ґловер стала директоркою-розпорядницею консультаційної компанії Teneo Intelligence. Відповідно до політики компанії щодо відмови від лобістської діяльності, Ґловер повністю скасувала лобістську реєстрацію до того, як приєднатися до Teneo[22].

На початку 2015 року Ґловер перейшла на посаду старшого радника в Teneo Holdings, заснувавши натомість власний Офіс Джуліанни Ґловер, з повним переходом туди у січні 2016 року[1][2].

У червні 2016 року Дональд Трамп-молодший провів зустріч у Трамп-тауер зокрема з Полом Манафортом. Останній занотував зустріч, витік нотаток у травні 2018 року показав, що Ґловер згадувалась на тій зустрічі[23].

У 2018 році вона заснувала Ridgely Walsh, агенцію зі зв’язків з громадськістю в окрузі Колумбія[1]. Агенція відома тим, що консультує деякі з найважливіших технологічних компаній у світі[5]. Після російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року, агенція також почала надавати Україні безоплатну піар та медіа підтримку[24]. Старша директорка агенції, українка Вероніка Вельч працювала над налагодженням зв'язків між американськими медіа та українськими громадянами, урядовцями[25][26][27]. «Для нас велика честь підтримати нашу давню українську колегу в її волонтерській роботі на благо України», — поділилася з Politico Джуліанна Ґловер[27].

Ґловер входить до складу ради директорів кількох організацій, серед них Фонд дослідження рівних можливостей (FREOPP)[5], ініціатива за зменшення політичного впливу великого капіталу «Повернімо нашу республіку» 2015 р.[28][29], Рада кліматичного лідерства Теда Голстеда[en][30] та Інститут ім. Байдена Делаверського університету[31]. Вона також є учасницею членського комітету Економічного клубу Вашингтона, округ Колумбія[en][32].

Ґловер є регулярною коментаторкою державної політики[33] у новинних програмах американських кабельних телеканалів, зокрема на CNBC, Fox News, MSNBC. Її авторські статті публікували «The New York Times»[34], «The Wall Street Journal»[35][36][37], «The Washington Post»[38], «Politico»[39], «Forbes»[40], «The National Review»[en][41] тощо.

Сім'я ред.

Ґловер має чотирьох дітей[7]. Раніше була одружена з Джеффрі Вайсом[42], але розлучилася з ним у 2009 році[43].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Juleanna Glover - Ridgely Walsh LLC (April 2018-), Founder/CEO - Biography | LegiStorm. www.legistorm.com. Процитовано 27 січня 2023.
  2. ↑ а б ABOUT. www.juleannaglover.com. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  3. ↑ а б в г д е ж Lee, Jennifer (13 червня 2004). The Days and Nights of Juleanna Weiss. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. ↑ Willis, Derek. Represent. ProPublica (англ.). Процитовано 10 січня 2020.
  5. ↑ а б в FREOPP (13 лютого 2019). The FREOPP Brain Trust: Juleanna Glover. Medium (англ.). Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. ↑ Lobbying Spending Database Weiss, Juleanna Glover, a | OpenSecrets. www.opensecrets.org. Процитовано 20 жовтня 2019.
  7. ↑ а б в Viebeck, Elise (13 вересня 2016). Juleanna Glover says it’s natural for conservative women to oppose Trump. Washington Post. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 19 жовтня 2019.
  8. ↑ The 50 Most Powerful People In Trump’s Washington*. GQ (англ.). 22 лютого 2019. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  9. ↑ Maass, Peter (29 червня 2019). How James Murdoch Uses Philanthropy to Distance Himself From the Taint of Fox News. The Intercept (англ.). Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  10. ↑ Hull, Dana (8 жовтня 2019). Musk’s top advisors urged Twitter break after cave diver attack. Los Angeles Times (амер.). Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  11. ↑ McCreesh, Shawn (22 червня 2021). D.C. Parties Are Popping, Even Without Biden. The New York Times. Архів оригіналу за 2 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  12. ↑ а б в г д Juleanna Glover Weiss - Senior Advisor. The Ashcroft Group, LCC. Архів оригіналу за 2 березня 2007. (Select all to view the archieved text).
  13. ↑ а б The premier destination for news and gossip on D.C.'s social scene - POLITICO CLICK. www.politico.com (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2014.
  14. ↑ а б Juleanna Glover Weiss. The Institute of Politics at Harvard University (англ.). Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  15. ↑ Nassau notes - 10/22/2007 - Princeton Weekly Bulletin. pr.princeton.edu. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  16. ↑ Revolving Door: Juleanna Glover Weiss Employment Summary | OpenSecrets. www.opensecrets.org. Процитовано 27 січня 2023.
  17. ↑ Milk, Leslie (12 листопада 2015). The Most Powerful Women in Washington. Washingtonian. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  18. ↑ Recker, Jane; Washingtonian Staff (13 жовтня 2021). Washington’s Most Powerful Women 2021. Washingtonian. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
  19. ↑ ELLE Women in DC 2012. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  20. ↑ Pfizer Employees Back Gillibrand; Juleanna Glover: Video. Bloomberg. Архів оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  21. ↑ Avlon, John (28 лютого 2013). The Pro-Freedom Republicans Are Coming: 131 Sign Gay Marriage Brief. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 26 лютого 2019.
  22. ↑ The premier destination for news and gossip on D.C.'s social scene - POLITICO CLICK. www.politico.com (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2014.
  23. ↑ Go deeper: 5 key revelations about the Trump Tower meeting. Axios. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018.
  24. ↑ Ridgely Walsh Volunteers for Ukraine. O'Dwyers PR. Процитовано 27 січня 2023.
  25. ↑ Veronika Velch - Ridgely Walsh LLC (Feb. 2018-), Senior Advocacy Director - Biography | LegiStorm. www.legistorm.com (англ.). Процитовано 12 лютого 2023.
  26. ↑ Registration Statement. Pursuant to the Foreign Agents Registration Act of 1938, as amended (PDF). U.S. Department of Justice.
  27. ↑ а б Oprysko, Caitlin. Walden will lobby for Fox and Disney on privacy bill. POLITICO (англ.). Процитовано 27 січня 2023.
  28. ↑ Juleanna Glover - Take Back Our Republic. Take Back Our Republic (амер.). Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  29. ↑ Gold, Matea (13 січня 2015). New conservative group aims to build GOP support for reducing influence of big donors. The Washington Post (англ.). Процитовано 26 січня 2023.
  30. ↑ Juleanna Glover. Climate Leadership Council (амер.). Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  31. ↑ Vice President Biden announces Biden Institute Policy Advisory Board. www.bidenschool.udel.edu (амер.). Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  32. ↑ Rubenstein, David M. (1 вересня 2020). How to Lead: Wisdom from the World's Greatest CEOs, Founders, and Game Changers. Simon and Schuster. ISBN 978-1-9821-3218-7.
  33. ↑ Video: Presidential debate: What not to do. POLITICO. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 29 травня 2015.
  34. ↑ Glover, Juleanna (27 грудня 2012). Republicans Must Support Public Financing for Contraception. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 10 листопада 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  35. ↑ Jeb Bush and Common Core Misconceptions. WSJ Blogs - Washington Wire. 26 лютого 2015. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  36. ↑ How the GOP Could Counter Hillary Clinton on Immigration. WSJ Blogs - Washington Wire. 7 травня 2015. Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  37. ↑ Glover, Juleanna. What If Hillary Clinton or Donald Trump’s Campaign Is Hacked–Just to Sow Disruption?. WSJ (амер.). Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 10 лютого 2017.
  38. ↑ Glover, Juleanna (21 серпня 2014). Rein in pay-to-play politics on Capitol Hill. The Washington Post (англ.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 29 травня 2015.
  39. ↑ Glover, Juleanna. Opinion: 'Magnitsky List': Powerful, if not perfect - Juleanna Glover. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 29 травня 2015.
  40. ↑ Flows, Capital. How Republicans Can Win Working Women In 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  41. ↑ A Kurdish State, Soon. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  42. ↑ Reliable, Sources (6 серпня 2009). Lovebirds No Longer. Washington Post. Архів оригіналу за 20 лютого 2013. Процитовано 19 жовтня 2019.
  43. ↑ Palmer, Anna. When power couples melt down. POLITICO (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 20 жовтня 2019.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джуліанна_Ґловер&oldid=41158567